Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

комашниця

Комашниця, -ці, ж. Муравейникъ. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМАШНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМАШНИЦЯ"
Вп.... Cм. уп...
Зази́в, -ву, м. Зазывъ, приглашеніе. Прилуц. у.
Золяник, -ка́, м. 1) Покупающій золу на мыльные заводы. Мнж. 2) Чанъ для щелоченія кожъ въ золѣ и извести. Вас. 157.
Пилипівський, -а, -е. и пилипівчаний, -а, -е. Филипповскій, бывающій въ рождественскій постъ. Пилипівський вечір. Пилипівчані дні. Левиц. І. 42.
Підданство, -ва, с. 1) Подданство. 2) Состояніе въ крѣпостной зависимости.
Поліно, -на, с. Полѣно. Хрін його батька знає: у багатого повна піч та горить, а в мене одно поліно, та й те не горить. Ном. № 2138. Ум. полінце, поліночко.
Пообвисати, -саємо, -єте, гл. Обвиснуть, повиснуть (во множествѣ).
Попізнитися, -нимо́ся, -ните́ся, гл. Опоздать (о многихъ).
Спочуття, -тя, с. Чувство; чувствованіе; сочувствіе.
Шкапа 2, -пи, ж. Порода орла. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОМАШНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.