Глушити, -шу, -шиш, гл. Оглушать, заглушать. Вітер уривав багацько річей його; торохтючи, колеса глушили їх. Оця кропива тільки глушить сад. — Придивиться, де риба залягла під кригою, та й стане гатити кийком — глушити.
Нільга нар. Нельзя. Одно я серце маю, — нільга ним ділиться.
Обцілувати, -лую, -єш, гл. Расцѣловать. Хоч оплачу, обцілую мою єдину дитину.
Огудити, -джу, -диш, гл. Охулить, осудить. Не хотять на його й глянуть, а глянуть — огудять.
Органистий, -того, м. Органистъ, играющій на органѣ. Я не органистий — не перебіраю.
Пердун, -на, м. Испускающій вѣтры. Ум. пердуне́ць, пердунчикъ.
Потемки нар. Во тьмѣ. Що ви потемки промовили, повидну чутимуть.
Потрівати, -ва́ю, -єш, гл. = потривати.
Розочка, -ки, ж. Ум. отъ роза.
Сукмана, -ни, ж. 1) = сукман. А де ж ваші, хлопці, славнії запорожці, дорогії сукмани. 2) Родъ свити въ Холмщинѣ. Ум. сукманка, сукманонька, сукманочка.
