Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коротко

Коротко нар. 1) Коротко. Гарно, та коротко. Ном. Коротко жити. Быть недолговѣчну. 2) Кратко. Тепер скажемо коротко, що Шрам Паволоцький... сим удавсь до Тетері. К. ЧР. 411. Ум. коротенько.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОТКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОТКО"
Балбира, -ри, ж. Родъ рыболовнаго снаряда: рядъ крючковъ на веревкѣ, съ поплавками. Черном.
Бибак, -ка, м. Вередъ. Угор.
Блискавець, -вця, м. Насѣк. Свѣтлякъ, Lampiris noctiluca. Блискавці літают. Вх. Лем. 392.
Дзюба́к, -ка́, м. = I. Дзюб. Вх. Лем. 409.
Поберегти, -ся. Cм. поберігати, -ся.
Санка, -ки, ж. 1) Полозь. Брацлав. у. 2) мн. Санки. Запряжу я коня в санки та поїду до коханки. Чуб. V. 43.
Стовпище, -ща, с. Толпа. Черк. у.
Цинамон, -ну, м. Корица. МУЕ. І. 109.  
Чинчикувати, -ку́ю, -єш, гл. = чимчикувати.
Чумище, -щі, ж. Ув. отъ чума.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРОТКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.