Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

комонний

Комонний, -а, -е. Конный. Комонне військо.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 276.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМОННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМОННИЙ"
Балабула, -ли, ж. ? Чуб. ІІІ. 105.
Годинуватий, -а, -е = годинний. Як молодик прямий — годинуватий буде, а коли кривий: — дощовий. ХС. VII. 417.
Єдна́к нар. = однак. Боже, єднак не маєш що робити, то хоць тепер зроби світ. Чуб. І. 142.
Задзвони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Зазвенѣть, зазвонить самому. Самі дзвоники задзвонилися. Грин. III. 117.
Пообкошувати, -шую, -єш, гл. Скосить вокругъ многихъ мѣстъ. Кругом їх (уліїв) пообкошує. Г. Барв. 144.
Потарсувати, -сую, -єш, гл. = поторсувати. Він мене за груди вхопив та довго потарсував таки. Екатер. у.
Потребити Cм. потребляти.
Розстрелити Cм. розстрілювати.
Тимпанник, -ка, м. Родъ барабанщика. Два тимпанники стали перед його (гетьмана) з срібними бубнами.... Сомко звелів ударить своїм тимпанникам у срібні бубни. Ущух трохи галас (у раді). К. ЧР. 335.
Фарб'ярка, -ки, ж. Красильщица. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОМОННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.