Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

комонний

Комонний, -а, -е. Конный. Комонне військо.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 276.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМОННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМОННИЙ"
Бинькати, -каю, -єш, гл. = бинчати = бзичати. Бинькала бчілка на цвіту. Гол. IV. 349.
Вихватний, -а, -е. Быстрый, хваткій, энергичный. Запорожці — то народ був вихватний. Верхнеднѣпр. у. Слов. Д. Эварн.
Відпалина, -ни, ж. Мелкая гречневая шелуха, смѣшанная съ мукою.
Заві́сити, -ся. Cм. заві́шувати, -ся.
Нагука́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Окликнуть, позвать кого. Трохе згодом біжить і півень. «А, сякі-такі, — кричитъ, — як я, де не найду зернятко, сам не їм та вас скликаю; а ви на мене так і не нагукали». Мнж. 73. Нагукай його! 2) Накричать. Нагукай на його!
Оповісточка, -чки, ж. Ум. отъ оповістка.
Плюндрування, -ня, с. = пліндрування. К. ПС. 14.
Поспати, сплю, спиш, гл. Поспать. Грин. III. 262. Як би поспав до обід, так приснився б ведмідь. Посл.
Рожівна, -ни, ж. Дочь розы. Рожа дочку чесала, як чесала та й навчала: «дочко моя, рожівно!...» Мет. 300.  
Тупіньки Ум. отъ тупі.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОМОННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.