Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розділяти

Розділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. розділити, -лю, -лиш, гл. Раздѣлять, раздѣлить. Ризи його меж собою розділили. Чуб. III. 19. Зібравшися, подружечки, да й поговорімо, на чужую стороночку журбу розділимо. Чуб. III. 124.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗДІЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗДІЛЯТИ"
Безлюдень, -дня, м. = безлюдько.
Вдовин, -на, -не. = удовин.
Довгоні́г, -но́га, м. Длинноногій. Черном.
Затоми́ти, -млю́, -миш, гл. Истомить, изнурить. Учепися ти йому за серце, затоми ти його, зануди, запали ти його. Чуб. І. 92.
Лучни́к, -ка́, м. 1) Труба для вывода дыма изъ хаты, при освѣщеніи ея лучиною. Н. Вол. у. 2) Дѣлающій луки. 3) Стрѣлокъ изъ лука. Були мізерні лушники, що знали тільки лук та сагайдак, та стріли. К. Дз. 179.
Нали́катися, -каюся, -єшся, гл. Наглотаться. Черном.
На-по́хопі, нар. = на-похваті. Стояв на-похопі заступ, а він його застукав. Н. Вол. у.
Правота, -ти, ж. Правота, справедливость. Суд чинитиме нехибний людям правотою. К. Псал. 17.
П'ять, -тьо́х числ. Пять.
Увидіти, -джу, -диш, гл. Увидѣть. Скоро ввиділи, пану доповіли. АД. І. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗДІЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.