Вищик, -ка, м. Родъ клейма въ видѣ вырѣзки на ухѣ овцы.
Гаймін, -на, м. Множество. У місті сьогодня гаймін огірків.
Дальнозо́ркий, -а, -е. Дальнозоркій.
Дурни́й, -а, -е. 1) Глупый. Заткне тебе за шапище, за дурную головище. Хто дурнішний — чи пани, чи прості люде? — Пани сами по собі дурні, а ми сами сами по собі. Лучче з розумним згубити, як з дурним знайти. Да дурна була дівчинонька, що так ісказала. дурни́й ро́зум. Глупость; глупая голова. Дурний свій розум проклинаю, що дався дурням одурить. Ти, козаче молоденький, дурний розум у тобі. з дурно́го ро́зуму. По глупости. дурне́ бала́ка. Глупости говорить. дурне́ ко́лесо. Весенняя игра. по дурно́му. Напрасно. 2) Бѣшеный (о собакѣ). Дурна собака наших собак покачала. Ум. дурене́нький, дурне́сенький. Раденький, що дурненький.
За́рва, -ви, ж. Обрывъ, глыба земли.
Поросхилювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и росхили́ти, но во множествѣ.
Поясниця, -ці, ж. Родъ писанки съ поперечной линіей вокругъ.
Увихатися, -хаюся, -єшся, сов. в. увихну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл.
1) Спѣшить, поспѣшить, быстро дѣлать, сдѣлать. Нас нива потомила, бо ми ея увихали, нивоньки дожинали. Жінка Хима чепуруха живо ся ввихнула.
2) Только несов. в. ? Бродить, рыскать. Близше осель увихаються: лисиці, куниці, тхорі.
Унучечка, -ки, ж. Ум. отъ унука.
Широкоплечий, -а, -е. Широкоплечій.
