Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колядчаний

Колядчаний, -а, -е. Относящійся къ колядкам. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЯДЧАНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЯДЧАНИЙ"
Жахли́во нар. Пугливо. Озираючись жахливо, вибігла його дівчина. МВ. (О. 1862. І. 92).
Ле́ґарь, -ря, м. 1) = ліґарь. 2) Лѣнтяй, лежебокъ. Мнж. 184.
Наддовба́ти Cм. наддовбувати.
Остилий, -а, -е. Постылый. Для мене завжде Турн остилий. Котл. Ен. IV. 39.
Помежувати, -жую, -єш, гл. Размежевать (во множествѣ). Ой помежували степи запорозькі і козацькі славні луки. О. 1861. VIII. 101.
Пообвиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Обвиться (во множествѣ).
Поспатися, спимо́ся, спите́ся, гл. Заснуть (о многихъ). Вони слухали, слухали й трохи не поспались. Левиц. Пов. 141.
Спотикач, -чу, м. Родъ настойки. Оставалась пляшка спотикачу. Котл. МЧ. 470. 2) Толчекъ, подзатыльникъ. Спотикача як дав.
Хворостяний, -а, -е. Сдѣланный изъ хвороста. Хотин. у.
Чуботрус, -са, м. Трепка за волосы. От бидло бісове! Я йому оце доброго чуботруса дав, — нехай здоров зносе, не раз бо казав йому: ей, шануйсь мені, корись та у правді кохайсь. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛЯДЧАНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.