Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колядчаний

Колядчаний, -а, -е. Относящійся къ колядкам. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЯДЧАНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЯДЧАНИЙ"
Беркиць! меж. Для означенія момента паденія: кувыркъ! шлепъ! Беркиць у яр! Рудч. Ск. І. 2. Беркиць обидва під лаву. Мнж. 92.
Ґосподи́ня, -ні, ж. = Господиня. Желех.
Деревля́ний, -а, -е. = Дерев'яний.
Доси́пувати, -пую, -єш, гл. = I. досипа́ти.  
Злука, -ки, ж. Соединеніе.
Наряжа́ти, -жа́ю, -єш, гл. = наряджати.
Однокінний, -а, -е. Одноконный.
Похідний, -а, -е. 1) Быстрый въ ходьбѣ? Приступіт до мене своїми ніжками похідненькими. ЕЗ. V. 109. 2) О мельницѣ: передвижной, пловучій. Похідні млини. Лебед. у. 3) О погребѣ: не вертикально выкопанный, а въ видѣ подвала; подвалъ. У нас погріб похідний. Конст. у. Ум. похідненький.
Терполої, -ло́їв, мн. = кирполої. Херс.
Шкандиляти, -ля́ю, -єш, гл. = шкандибати. Мнж. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛЯДЧАНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.