Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

конвалія

Конвалія, -лії, ж. Ландышъ. Васильки, папороть, шевлію, Петрів батіг і конвалію. Котл. Ен. З великого лугу віяло холодком і пахло конвалією й барвінком. О. 1862. VIII. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 277.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНВАЛІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНВАЛІЯ"
Дора́джувати, -джую, -єш, сов. в. дора́дити, -джу, -диш, гл. Совѣтовать, посовѣтовать. Дорадила вража вдова, як жінку забити, — тепер порадь, вража вдово, где єї подіти. Чуб. V. 630.
Жи́вко нар. Живо, проворно, быстро. Вх. Зн. 17.
Згриза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. згри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. 1) Сгрызать, сгрызть. Там його лисиці і згризуть на смерть. Рудч. Ск. 133. 2) Изгрызать, изгрызть.
Крамарня, -ні, ж. Лавка. Завтра день базарний, Петру Лукичеві треба рано в крамарні бути. — Людей труїти гнилою чехонею! подумала Христя. Мир. Пов. II. 55.
Оклепати, -паю, -єш, гл. = околотити 1. Желех.
Падворок, -рку, м. Усадьба въ предмѣстьѣ города. Ворон. г.
Повістка, -ки, ж. 1) Повѣстка. 2) Разсказъ. Повістки (народні оповідання) Марка Вовчка. Спб. 1861.
Позірка, -ки, ж. Вниманіе, наблюденіе. позірку мати = позір дати. Вх. Лем. 452.
Придріпанець, -нця, м. Пришедшій во время слякоти.
Цілити 2, -лю, -лиш, гл. Цѣлить, мѣтить. Цілив в ворону, та попав в корову. Ном. № 1784.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОНВАЛІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.