Вабик, -ка, м. Дудочка, употребляемая на охотѣ для приманыванія дичи.
Віщий, -а, -е. Вѣщій. Зроби мене віщим, зроблю тебе багатим. коб я віщий такому! Если бы и ото впередъ зналъ! Если бы я это предвидѣлъ.
Глузовник, -ка, м. Насмѣшникъ. Парубки глузовники все було з старого шкилюють.
Знелюдіти, -дію, -єш, гл. Сдѣлаться нелюдимымъ, одичать.
Косяк, -ка, м.
1) Острый уголъ, клинъ.
2) Бревно, которое укрѣпляется между двумя столбами (или діагонально одно, или два такимъ образомъ, что вмѣстѣ со столбами составляютъ букву М) и служитъ для укрѣпленія послѣднихъ. и
3) Кусокъ сѣти; изъ шести косяків сшивается бредень.
4) Канатъ для якоря на днѣпровской лодкѣ.
5) Небольшой табунъ лошадей. Було в його трохи коров і волів та по полю пасся косяк чималенький.
Курлюкати, -каю, -єш, гл. Кричать (о журавляхъ). Журавлі десь курлюкають на тирлах.
Плесо, са, с.
1) Озеро по теченію рѣки, сильно расширенное мѣсто рѣки, чистое, незаросшее, съ тихимъ теченіемъ. Коломак... літом пересихає, тільки зостаються плеса. Поміст вилискувався, як замерзле плесо.
2) Грядка четвероугольной формы. Як оце плесо захарастили редькою. Плесо огірків, капусти. Ум. плісце́.
Ратушний, -а, -е. 1) Относящійся къ ратушѣ.
2) Членъ городскаго или сельскаго управленія.
Скринечка, -ки, ж. Ум. отъ скриня.
Устеляти, -ляю, -єш, сов. в. устеляти, -лю, -леш, гл. Устилать, устлать, покрывать, покрыть. Ой ідуть дощі все тучнії, а землю прикропляють і травою устеляють. Устілки устеляти у чоботи.
