Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

конечне

Конечне нар. 1) Непремѣнно, неизбѣжно. Вони почули, що за пшеницею треба конечне йти в двір фараонів. Опат. Любилося двоє дітей сердечне, присудив Господь розлучити конечне. Грин. III. 251. 2) не конечне. Не совсѣмъ, не очень. Не конешне вона влюбляла, як до чоловіка трапиться гість. МВ. (КС. 1902. X. 143).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 277.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНЕЧНЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНЕЧНЕ"
Арка́н, -на́ и -ну, м. 1) Родъ гуцульскаго танца мужчинъ. Желех. Аркана́ танцюва́ти. Фр. Пр. 9. 2) Арканъ. Сказав та й зашморгнув на шиї він аркан. Г. Арт. О. 1861. III. 84. Еней і сам так росходився. як на аркані жеребець. Котл. Ен. Аби-сте мні арканом тігли, то не піду. Фр. Пр. 9.
Волокінник, -ка, м. Раст. Paris quadrifolia. Вх. Пч. І. 11.
Голя́ I, (-лі ж?) Обнаженная вершина горы. Вх. Лем. 404.
Крадіжний, -а, -е. Воровской. Крадіжні гроші. Н. Вол. у.
Майстро́вич, -ча, м. Сынъ мастера. Козел. у.
Море́́мух, -ха, м. Мухоморъ. Каменецк. у.
Паслина, -ни, ж. = паслін. ЗЮЗО. І. 136.
Розгризтися, -зуся, -зешся, гл. Разсориться. Вона ж як та собака розгризлась з усіма родичами. Кобел. у.
Слюсак, -ка, м. Деревянный крючекъ, въ который западаетъ деревянная щеколда. Лебед. у.
Харчитися, -чуся, -чишся, гл. = харчуватися. Перше всіх диких сусід своїх почали, мабуть, поляне з поля харчитись. К.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОНЕЧНЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.