Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колядниченько

Колядниченько, -ка и коля́дничок, -чка, м. Ум. отъ колядник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЯДНИЧЕНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЯДНИЧЕНЬКО"
Богобійність, -ности, ж. Богобоязливость.
Голю́ра, -ри, ж. Въ сказкѣ цыганъ такъ называетъ инструментъ для бритья. Чи се голюра?... Підголи мене трохи. Рудч. Ск. II. 184.
Гу́лька, -ки, ж. Развлеченіе, гуляніе, бездѣліе. А я з гульки додомоньку — єсть де відпочити. Гол. І. 128. Чаще во мн. ч. Не ходив ти за волами, але сь ходив за гульками. Гол. ІІІ. 82. Ти все в питки та все в гульки, а об смерті нема й думки. Грин. ІІІ. 144.
Збунтува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Взбунтоваться. Збунтувалась Україна, пани і ляхи. Макс. (1834) 125.
Лице́рствіє, -вія, с. = лицарство. Чи не мої би котрий козак собі слави лицерствія достати? Мет. 413.
Настроїти, -ся. Cм. настроювати, -ся.
Побочкати, -ка́ю, -єш, гл. Поцѣловать. Єдно личко побочкала, а в другоє укусила. Гол. III. 67.
Покицяння, -ня, с. Въ игрѣ въ жмурки: прикосновеніе къ играющему. Cм. покипяти. О. 1861. XI. Св. 38.
Скіпщина, -ни, ж. Извѣстная часть урожая, достающаяся соучастнику въ обработкѣ земли. Беруть землю за скіпщину у панів. О. 1861. IX. 175.
Ходовий, -а, -е. 1) Попутный (о вѣтрѣ). Мнж. 148. 2)ва́ ри́ба = ходовик. В Лимані (Дніпровому) риба ходова підходить туди з моря. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛЯДНИЧЕНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.