За́кло, -ла, с. Кусокъ земли, вдающійся въ чужую землю.
Зла́зити, -жу, -зиш, сов. в. злізти, -зу, -зеш, гл. 1) Слазить, слѣзать, слѣзть; сползать, сползти. З чужого коня серед дороги злазь. Із неба злізла чорна ніч. 2) Взлѣзать, взлѣзть, всползать, всползти. Був собі дід та баба, та злізли на граба.
Крихітка, -ки, ж. Ум. отъ крихта.
Начинити I Cм. начиняти.
Окрівавити, -влю, -виш, гл. Окровавить.
Пліснявіти, -вію, -єш, гл. Плѣсневѣть.
Половчик, -ка, м. Родъ небольшой птицы полового (Cм.) цвѣта.
Скурвай, -вая́, м. = скурвий син.
Сухозлітка, -ки, ж.
1) Позументъ, галунъ, мишура.
2) Сусальное золото.
Учителькувати, -кую, -єш, гл. Быть учительницей.
