Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

комір

Комір, -ра, м. Воротникъ. Не до нашої шиї ті коміри шили. Левиц. І. Ум. комірець. У лисички, каже, гарна шкурка... на комірець. Рудч. Ск. II. 15.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 276.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМІР"
Борух, -ха, м. 1) Еврейское имя Борухъ. 2) борухи справляти, відмовляти, співати. Молиться (о евреяхъ). Рудан. І. 47. Жид борухи відмовляє. Ном. № 12157.
Де́ржанце, -ця, с. Ручка у ложки и т. п. Уже Катруся ізломила у своїй ложечці держанце.
Заховстаты, -таю, -ешъ, гл. Зануздать. Кацапи кажуть — зануздай, а ми — заховстай кони, а воно все йидно. Камен. у.
Кватирантів, -а, -е. Принадлежащій квартиранту.
Побовтати, -таю, -єш, гл. Взболтать. Побовтала глечики з молоком.
Помірно нар. 1) Въ пору, въ мѣру, какъ разъ. Мнж. 190. 2) Умѣренно.
Порано нар. Рановато. Квітки робленої було ще надівати не дає: порано ще каже, небого, ще вигуляйся, підіймись на кірх, — тоді й квітки. Г. Барв. 65. Порано встала. Г. Барв. 73.
Разний и пр. = різний и пр.
Розгайкатися, -каюся, -єшся, гл. Раскричаться, зовя кого либо.
Шкваркнути, -кну, -неш, гл. Кинуть, бросить внизъ. Як шкварне об поміст. Мнж. 7.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОМІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.