Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

компанчик

Компанчик, -ка, м. Солдатъ. Полюбила компанчика, гей за їм тужила. Гол. І. 145.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 276.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМПАНЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМПАНЧИК"
Дармої́дка, -ки, ж. Дармоѣдка, тунеядка.
Знайомість, -мости, ж. Знакомство. Чуб. І. 255.
Катюга, -ги, м. Ув. отъ кат.
Кундель, -ля, м. Собака овчарка. Щирий кундель степовик. Котл. Ен. 66. Вівчарки прехорошенько найкращого баранчика взяли та й патрають гуртом, а кунделі мовчать. Гліб.
Наліпи́ти Cм. наліплювати.
Опирь I, -ря, м. = упирь.
Підстромити, -млю, -миш, гл. Подоткнуть.
Поперебовтуватися, -туємося, -єтеся, гл. Взболтаться (о многомъ). Молочко гарне було, позастоюване, а поки довезли по цій дорозі, то й поперебовтувалося. Черниг. г.
Похухати, -хаю, -єш, гл. = похукати.
Учовпти, -пу, -пеш, гл. Понять, уразумѣть. Разів з десять скажу йому, поки вчовпе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОМПАНЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.