Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

компанчик

Компанчик, -ка, м. Солдатъ. Полюбила компанчика, гей за їм тужила. Гол. І. 145.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 276.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМПАНЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМПАНЧИК"
Болбот, -та, м. Болтунъ. Левиц. І. 257.
Втора, -ри, ж. Басовая струна въ торбанѣ. КС. 1892. ІІІ. 383.
Голоден, -дна, -не = Голодний.
Ле́кше нар. = легше. Лекше говорити, ніж зробити. Ном. № 5605.
Музю́к, -ка́, м. = мізюк. Козелец. у.
Пильність, -ности, ж. 1) Прилежаніе. 2) Безотлагательность, спѣшность. 3) Пристальность.
Порозгризати, -за́ю, -єш, гл. Разгрызть (во множествѣ).
Трепет, -ту, м. Дрожаніе, содраганіе, трепетъ, ужасъ. Обняв мене великий страх і трепет. К. Іов. 64. під трепетом. Въ страхѣ. Як прийшов п'яний, я під трепетом висидів цілу ніч Н. Вол. у.
Файно нар. Красиво, хорошо. Желех.
Цяцька, -ки, ж. Игрушка. Дурному і лубок цяцька. Ном. № 6496.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОМПАНЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.