Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коляда

Коляда, -ди, ж. 1) Рождественскій праздникъ, когда поютъ колядки. Будьте здорові з колядою! Ном. № 343. 2) Пѣсни въ вечеръ 25 декабря. Пустіть його до хати, він вам буде коляди співати. Чуб. III. 425. 3) Вознагражденіе колядникамъ за пѣсни. Он і пан іде, коляду несе: коробку вівса, наверх ковбаса. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЯДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЯДА"
Гармидерувати, -ру́ю, -єш, гл. Шумѣть, дебоширствовать. Не гармидеруйте по та слухайте, що каже старшина. Н. Вол. у.
Ґ, пред. = К. Ogon, Studien, 189. Добре ґ лежачій колоді і огонь пласти. Ном. № 4623. Їден ґ лісу, другий ґ бісу. Ном. № 6664.
Двірський, -а, -е. 1) Дворовый. Сільська собака най ся між двірськії не мішає. Ном. № 1314. 2) Придворный. І хилилась уся шляхта під панськую руку, оддавала дітей своїх у двірську науку. К. Досв. 171.
Дочи́туватися, -туюся, -єшся, сов. в. дочита́тися, -та́юся, -єшся, гл. Дочитываться, дочитаться. Стійте у церкві та слухайте: ніч не довга, не забаряться до Христа дочитатись. Кв. II. 179.
Закахи́кати, -каю, -єш, гл. Закашлять сухимъ кашлемъ.
Наскочити Cм. наскакувати.
Обісіти, -сію, -єш, гл. Надоѣсть. Думаю одружиться, — обісіло вже молодикувать. Шевч. (О. 1862. V. 12).
Сідак, -ка, м. = сідавка. МУЕ. III. 17.
Сміховинний, -а, -е. Смѣшной, юмористическій. По стінах ... малюнки божественні, чи сміховинні. Г. Барв. 122.
Убіжжя, -жя, с. Убожество.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛЯДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.