Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

конечний

Конечний, -а, -е. Непремѣнный, неизбѣжный, безотлагательный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 277.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНЕЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНЕЧНИЙ"
Ви́лагодити, -джу, -диш, гл. Уладить, устроить какъ должно. Як баба зна добре, то вилагодить як слід. Черк. у.
Горі́х, -ха, м. Орѣхъ (плодъ). Сім міхів оріхів. Ном. № 9207. 1) Орѣшина, орѣховый кусть, орѣховое дерево. Ой у лісі на горісі сорока зависла. Чуб. ІІІ. 133. Ум. Горі́шенько, горі́шечко, горі́шок. Грин. ІІІ. 407.
Доброві́льно нар. Доброжелательно.
Збожево́лілий, -а, -е. Безумный, сумасшедшій. Збожеволілими очима прикро дивилися на Грицька. Мир. Пов. І. 122.
Незлагідний, -а, -е. Неуживчивый, сварливый.
Переділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. переділи́ти, -лю́, -лиш, гл. Передѣлять, передѣлить.
Плоска, -ки, ж. Плоская бутылка. Парубки беруть плоски в дзебні. Федьк.
Пристін, -ну, м. Отвѣсный берегъ рѣки. Харьк.
Продерти, -ся. Cм. продирати, -ся.
Сциклини, -лин, ж. Моча.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОНЕЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.