Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

конечний

Конечний, -а, -е. Непремѣнный, неизбѣжный, безотлагательный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 277.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНЕЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНЕЧНИЙ"
Безсумно нар. Безпечально, весело. Не хотілось кидать їм, таким безсумно молодим, те, що любилось на землі. Щог. Сл. 90.
Глинина, -ни, ж. Частица глины. Конст. у.
Десятолі́ття, -тя, с. Десятилѣтіе. Желех.
Дя́дьчин, -на, -не. = дядьків.
Залу́чник, -ка, м. Раст. Xanthium Strumarium L. ЗЮЗО. І. 142.
Нагруща́ти, -ща́ю, -єш, гл. Уговаривать, наставлять, научать. Давай вона його нагрущать, щоб як приїздить він до неї, то щоб своїх собак дома кидав. Мнж. 39. Скільки ні нагрущай дітей, а як неслух'яні, то й не хотять добре робити. Волч. у.
Преогорчати, -ча́ю, -єш, сов. в. преогорчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Сильно огорчать, огорчить. Лучче йому з нудьги загинути, ніж пан-отця навік преогорчити. К. ЧР. 234.
Прибічник, -ка, м. Приближенный чей, помощникъ. Я це прибув з наказом від громади шукати в князя вірної поради: його прибічники нас упевняли, щоб ми від його тільки гасла ждали. К. ЦН. 249.
Примиряти, -ря́ю, -єш, сов. в. примири́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Ладить, поладить, мириться, помириться.
Розслебезувати, -зу́ю, -єш, гл. Прочитать съ трудомъ. Переносно: разобрать, понять.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОНЕЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.