Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

конання

Конання, -ня, с. Агонія, умираніе. Ум. кона́нійко. МУЕ. III. 35.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 277.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНАННЯ"
До́лі нар. Внизу, на землѣ, на полу. Долі посідали. Млр. л. сб. 83. Хоч долі, аби в своїй волі. Ном. № 8915. А гайдамаки положили Дриґу долі та насипавши йому на голу спину пороху, запалили і драли греблом. ЗОЮР. І. 248.
Дурно́ха, -хи, ж. Нервная лихорадка, тифъ. Вх. Зн. 16.
Задрі́па, -пи, об. Забрызгавшійся грязью.
Закури́ти, -ся. Cм. закурювати, -ся.
Мокри́на, -ни, ж. Мокрое мѣсто, болото. Вх. Уг. 252.
Незручно нар. 1) Неловко. 2) Несподручно.
Обкакатися, -каюся, -єшся, гл. Дѣтск. Омараться, опачкаться испражненіями.
Прихвачувати, -чую, -єш, сов. в. прихвати́ти, -чу́, -тиш, гл. Прихватывать, прихватить.
Страшко нар. Страшно.
Хершебок, -бка, м. Рубанокъ для первоначальнаго строганія. Вас. 149.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОНАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.