Вередити, -джу, -диш, гл. Мѣшать, препятствовать, вредить.
Засвари́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Поссориться.
Лоп! меж.
1) Хлопъ! Утка дика лоп-ло-лоп крилами.
2) Хватъ! Але чоловік лоп його за чуприну!
Ми мѣст. Мы.
Нехрещений, -а, -е. Некрещенный. Мене мати породила, нехрещену положила.
Паскудитися, -джуся, -дишся, гл. Пачкаться, грязниться. Оце, сказала, смердить повітрям, а я буду коло єї паскудиться — не хочу! Не паскудьмось, краще буде!
Пересуджувати, -джую, -єш, сов. в. пересудити, -джу, -диш, гл.
1) Пересуживать, пересудить, судить вновь. Прохали, щоб нас удруге пересуджено.
2) Заниматься пересудами, пересуживать, пересудачить.
Підпиток, -тку, м. Въ выраж. на підпи́тку, на підпи́тках. Выпивши, во хмелю. Будуть мене пани і козаки на підпитку зневажати. Я ще не був п'яний, а так тільки, на підпитку.
Пошиб, -бу, м. Впечатлѣніе, вліяніе. Гарячий пошиб перших любощей. Невідомі місця, котрі довелось Грицькові вперше переходити, люде, яких йому лучалося стрічати, — все це мало незвичайний пошиб на парубка: на все те він дивився, рота роззявивши.
Чепа, -пи, ж. Предметъ на днѣ рѣки или пруда, за который зацѣпиться можетъ сѣть, удочка, — напр. корень, столбъ. Туди не закидай невода, там чепа. Днѣпръ.
