Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колющий

Колющий, -а, -е. = колючий. Помостимо вам кладочки з колющого глоду. Мил. 65.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЮЩИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЮЩИЙ"
Ґуцьо́к, -цька́, м. То же, что и ґудзик 3: узелокъ на веревкѣ, нити. Сидів сивий дід і розмотував великий клубок і в'їзав ґуцки. Гн. II. 184.
Жичли́вість, -вости, ж. = зичливість. Желех.
Злітеплитися, -плюся, -лишся, гл. Согрѣться (о жидкости). Мабуть у сінях вода вже злітеплилася. Черк. у.
Злупитися, -плюся, -пишся, гл. Содраться, слущиться. Я ж думала, що нагаєчка шуточка, як ударе, то злупиться шкурочка. Чуб. V. 598.
На́зирком нар. Слѣдомъ, не выпуская изъ виду. Пішов, а я за ним назирком: до яких се знакомих людей він ходить. МВ. І. 62.
Ничельниця и ничениця, -ці, ж. см. начиння 3.
Пантохля, -ли, ж. = пантохвель.
Пересурмити, -млю́, -миш, гл. Перетрубить.
Пташів'я, -в'я, с. соб. = птаство. Вх. Лем. 458.
Товаришник, -ка, м. Скотный дворъ. Богод. у. (Яблонов.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛЮЩИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.