Змова, -ви, ж.
1) Уговоръ. Удовиця змови їх не знає. А все таки в моїм немудрім слові була якась недовідома сила, бо з правдою було воно у змові.
2) Заговоръ.
Коромола, -ли, ж. Крамола, заговоръ. Князі кують коромоли.
Куватися, кую́ся, -є́шся, гл. Коваться. Не кується, дак плещеться.
Мандрува́ти, -рую, -єш, гл. 1) Странствовать, путешествовать, ѣздить. Де то моя Катерина з Івасем мандрує? Я гадаю мандрувати. 2) Отправляться, ѣхать, уходить. Ой не плачте ви, карії очі, од роду мандруючи. Сватай мене, Марку, чи не оддасть мати. Як не оддасть мати, будем мандрувати.
Платитися, -чу́ся, -тишся, гл. Оплачиваться. Чуже личко ремінцем платиться.
Покірне нар. = покірно. Покірне одказали вони.
Сластьонниця, -ці, ж. Торгующая сластьонами.
Слизенько нар. Ум. отъ слизько.
Трюхати, -хаю, -єш, гл. Ѣхать или бѣжать рысцой. Худі коні о. Хведора зовсім потомились і ледві трюхали, в'їжджаючи в ворота.
Ченець, -нця, м. = чернець. Роспроклятий ченець, що видумав чіпець.
