Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кондури

Кондури, -рів, мн. Родъ сапогъ у жителей Покутья галицкаго. Kolb. І. 44.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 277.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНДУРИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНДУРИ"
Безсоромно нар. Безстыдно.
Гри́виця, -ці, ж. = Грива 3. Драг. 243.
Закопоши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Зашевелиться, закопошиться. Стор. І. 150. Чогось конотопський народ загомонів і закопошився. Кв. II. 90.
Лю́босний, -а, -е. 1) Любовный. К. ЧР. 2) Любезный, пріятный. К. Дз. 182.
Му́рга, -ги, ж. Мѣра поверхности: три морга. Кіевск. у.
Помрітися, -мріється, гл. безл. Представиться, пригрезиться.
Ростулювати, -люю, -єш, гл. = ростуляти.
Синьокаптанник, -ка, ж. Носящій синій кафтанъ. Та постривайте, пани-кармазини! гукнув один з синьокаптанників. К. ЧР. 71.
Твердість, -дости, ж. 1) Твердость. 2) Крѣпость.
Хвітьхвітькати, -каю, -єш, гл. = хвітькати. Що ж тут на світі робити? Хвіть-хвіть! Та так собі і хвітьхвітькають. Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОНДУРИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.