Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коминне

Коминне прил., употребляемое какъ сущ. ср. р. Подымная подать. Та заплатиш коминного півкопи грошей. ЗОЮР. І. 143.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМИННЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМИННЕ"
Бугаїв, -єва, -ве. Принадлежащій племенному быку. — ве молоко. Cм. молоко.
Ви́віяти. Cм. Вивівати.
Лавровий, -а, -е. Лавровый. Желех.
Обаполи нар. 1) По обѣимъ сторонамъ. 2) Вокругъ, во всѣ стороны. Упаде на могилу, туже, розливається, аж обаполи луна розлягається. Волч. у.
Обуза, -зи, ж. Толпа. Бач якою обузою дітвора суне. Кобел. у.
Перезати, -ся, -жу, -ся, -жеш, -ся, гл. Опоясывать, ся.
Піддрочувати, -чую, -єш, сов. в. піддрочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Подзадоривать, подзадорить. Сим. 213. (Він) піддрочує товариство на пустощі. Мир. ХРВ. 360.
Розноперий, -а, -е. Пестрый, съ разноцвѣтными перьями. Кури рознопері. МВ.
Спарно нар. Душно. Вх. Зн. 65.
Шкиринда, -ди, ж. Корга старая. Мнж. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОМИННЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.