Бочанин, -на, м. (мн. бочане). Житель противоположнаго берега рѣки.
Золотомушка, -ки, ж. пт. Королекъ, Regulus.
Ламати, -ма́ю, -єш, гл.
1) Ломать, ломить, преломлять. Бог ламав, та й нам давав. Гамалія по Скутарі, по пеклу гуляє, сам хурдигу розбиває, кайдани ламає. Вітер в гаї нагинає лозу і тополю, лама дуба, котить полем перекотиполе. Узявши ж п'ять хлібів та дві риби і поглянувши на небо, благословив їх і ламав, і давав ученикам класти перед народом. Взявши Ісус хліб і поблагословивши, ламав і давав їм і рече: прийміть, їжте: се єсть тіло моє.
2) Размывать (о водѣ). Ворскла — річка невеличка, береги ламає.
3) Нарушать; не сдерживать слова. Не ламав я Божого закону. Не то ламле суботу, а ще й отцем своїм зве Бога. Хто ламає слово, той віру ламає.
4) — коноплі. Бить коноплю при обработкѣ ея.
5) — язик. Коверкать рѣчь, слова. Ламаючи язик на татарський штиб.
Міща́, -щати, с. Мѣшочекъ.
Москальня́, -ні ж., соб. 1) Великороссы. 2) Солдаты.
М'Якши́ти, мнякши́ти, -шу́, -ши́ш и м'якчи́ти, мнякчи́ти, -чу, -чи́ш, гл. Размягчать. Сей вітер м'якшить сніг. М'якшить суху ріллю на полі.
Окунь, -ня, м. Рыба окунь. окунів ловити = куняти. Хто слухає, а хто окунів ловить. Ум. окунець.
Піджога, -ги, ж.
1) = підпал. Без піджоги і вогонь не горить.
2) Подстрекательство. Як би не було піджоги, то я з батьком жив би добре. Товаришки потішають та піджоги дають.
Рімнати, -на́ю, -єш, гл. = рівняти. Розстання з милим смерті ся рімнає.
Тополя, -лі, ж.
1) Тополь, Populus. Ой там в полі дві тополі, третя зелененька.
2) водити тополю. Родъ хоровода: особымъ образомъ украшенную дѣвушку, представляющую тополю, водятъ подруги по селу и полю съ соотвѣтствующей пѣсней. Ум. топо́лька, топо́ленька.
