За́голо́вок, -вку, м. 1) Съ удареніемъ на первомъ слогѣ: подушка. за́головки мурянча́ні. Муравьиныя яйца. 2) съ удар. на третьемъ слогѣ: заглавіе. Ум. за́голо́вочок.
Заложи́ти, -ся. Cм. закладати, -ся.
Паркан, -ну, м. Заборъ. Ударим з гармати як грім по небі, щоб ся паркани поздрігали.
Пипоть, -птя, м. Болѣзненный наростъ на языкѣ у куръ, типунъ. Ум. пи́птик.
Піддрочка, -ки, ж. Подзадориваніе. піддро́чку да́ти. Подзадорить.
Розбакати, -каю, -єш, гл. Отговорить, отсовѣтовать. Так батько та мати її туди і не пустили: там ше, кажуть, тебе розбакають, то ти і не підеш заміж.
Сапай, -пая, м. Въ загадкѣ — носъ. Ой на горі гай, під гаєм мигай, під мигаєм, сапай.
Сивець, -вця, м. = сиваш. Не першина сивцю війна. Да як жаль же мені сивця-воронця, сивця-воронця, білого копитця.
Царинник, -ка, м. Сторожъ «царини». Він був у нас царинником, доглядав царини, — щоб ніхто не шкодив.
Шибонути, -ну, -неш, гл. Съ силой бросить, ударить. Останні слова гострим ножем шибонули в саме серце Чіпці.
