Баривчина, -ни, ж. = барильчина.
Безтямність, -ности, ж.
1) Безсмысленность.
2) Несообразительность, непонятливость.
Виробління, -ня, с. см. виробляння.
Жердяний, -а, -е. Относящійся къ жерди.
Киснути, -сну, -неш, гл.
1) Киснуть. Не можно вже юшки їсти: почала киснути. Учинила вчора хліб, — кисне, кисне, та ніяк не сходе. Чи не той то хміль, хміль, що у пиві кисне? кисне, як солоний огіро́к. Постоянно плачетъ. гляне — молоко кисне. Сдѣлаетъ очень кислую физіономію.
2) Долго мокнуть. Чи ти коли пооджимаєш ті сорочки? Доки їм киснути?
3) Хандрить, киснуть, плакать. Та вже мабуть вас так Бог создав, щоб усе киснути. Часом чоловік не купить на базарі своїй жінці шматок дрантини, а вона киснутиме цілий день.
4) — у шинку. Пьянствовать часто. Стали тільки по шинках киснути.
Охлясти и охлянути, -ля́ну, -неш, гл. Отощать, обезсилѣть, ослабѣть. Охляв, як в дощ щеня. Охляв уже, не ївши три дні. Циган здорово охляв, не може (коси) тягти вже ніяк. Сиджу сама, серце в мене охляло.
Парування, -ня, с. 1) Выдѣленіе пара. 2) Соединеніе въ пары; спариванье. 3) Женитьба, вступленіе въ бракъ. Витягли всі грошенята, що Максим наскладав до парування. Ум. паруваннячко. Через теє паруваннячко утеряла дівуваннячко.
Переколотити, -чу, -тиш, гл. Взболтать.
Поздувати, -ва́ю, -єш, гл. Сдуть (во множествѣ). Будем дути так, щоб всі гори і ліса поздувать, щоб скрізь рівно було.
Чоломкання, -ня, с. Взаимные поцѣлуи, Cм. чоломкатися.
