Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

комин

Комин, -на, м. 1) Передняя часть варистой печи, устроенная для прохода дыма въ трубу. Чуб. VII. 381. Забілів комин, зачорнів рядок горшків на полиці. Левиц. І. 1. 2) Дымовая труба на крышѣ. 3) Полка кремневаго ружья. Шух. І. 231. Ум. коминок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМИН"
Водник, -ка, м. пт. приморская ласточка, Sterna hirundo. Вх. Лем. 400.
Жданки, -ків, м. мн. Ожиданіе. Чи таки ви сами не бачите, що мені не до жданків, не до обітниць. МВ. ІІ. 133. жда́нки розгуби́ти, поїсти. Не дождаться. Ждали, ждали, та й жданки розгубили.... поїли. Ном. № 5627.
Замайструва́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Увлечься мастерствомъ.
Ли́чко I, -ка, с. Ум. отъ лице.
Насмічувати, -чую, -єш, сов. в. насмітити, -мічу, -тиш, гл. Насаривать, насорить. А хто се насмітив? Канев. у. Те сміттє, що батьки з дідами насмітили. К. Дз. 29.
Немівний, -а, -е. Неразговорчивый, молчаливый. Кіт нелівний, хлоп немівний — обоє ледащо. Ном. № 1257.
Опецьок, -цька, м. = оклецьок 2.
Повала, -ли, ж. Потолокъ. Вх. Зн. 66. МУЕ. III. 42.
Причорніти, -ні́ю, -єш, гл. Слегка почернѣть. Ячмінь у покосах дощ намочив, та й причорнів; то завше, як причорніє, то й хліб не білий. Камен. у.
Спрятанник, -ка, м. Человѣкъ, гонящій закупленный скотъ въ указанное мѣсто. Шух. І. 84.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОМИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.