Бугайкуватий, -а, -е. 1) О волѣ: похожій по внѣшнему виду на племенного быка. Бугайкуватий віл.
2) О человѣкѣ: развратный, ловеласъ. Та це бугайкуватий панич.
Зво́лити, -ся. Cм. зволяти, -ся.
Кумонька, кумочка, -ки, ж. Ум. отъ кума.
Наґраму́зляти, -ляю, -єш, гл. Написать каракулями, грязно.
Причалапати, -паю, -єш, гл. Приплестись.
Родонути, -ну, -неш, гл. Сильно уродить. Така думка: от де родоне жито! Земля як галка чорна, а рано виорано.... аж ні: посуха, і жито заміркувате.
Розгромити Cм. розгромляти.
Файний, -а, -е. Красивый; хорошій. Дівка файна. Зобачив на високій горі дуже файну церкву. (Мур) робив мій дядько, — муляр був файний. Ум. файненький, файнесенький. Собачка молоденька, файненька бігає.
Центурія, -рії, ж. Раст. Erythraea Centaurium L.
Шатнутися 2, -ну́ся, -не́шся, гл. Броситься, метнуться. Зараз шатнулись по його, найшли його. Шатнулися по курінях запасу шукати. До ляса, мов ляхи, шатнулись.
