Безпересталь нар. = безперестанку. Косили безпересталь сім день.
Бор, -ру, м. Раст. a) Setaria viridis Beauv. б) — зілля. Lycopodium complanatum L.
Велич, -чі, ж. Громадина, громада. Воли в його велич. Велич був покійний чумак. Ліс у мене стародавній, добрий; дуби — велич усе. Дівка така велич.
Досту́кувати, -кую, -єш, сов. в. досту́кати, -каю, -єш, гл. Достукивать, достучать.
Латво нар. Легко, безъ затрудненій. Латвіше брати, ніж повертати.
Нинечки, нар. = нині.
Обтиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. обітертися, обітруся, -решся, гл. Отираться, отереться, утереться.
Подих, -ху, м. Дыханіе; дуновеніе. Гріє їй своїм подихом руки. Подих ночної прохолоди.
Рубець, -бця, м.
1) Рубець въ шитьѣ, одеждѣ. Доносилась до того, що зв'язує рубець до рубця. шити рубце́м. Сшивать, захватывая за самые края матеріи.
2) = шрам.
3) мн. рубці. Рубецъ, одинъ изъ четырехъ желудковъ жвачнаго животнаго, а также и кушанье изъ него. Ум. рубчик.
Серце, -ця, с.
1) Сердце. Вийшов козак із сіней, за серце береться. Від серця до Бога навпростець дорога. Від серця до неба шляху не треба. Щирим серцем робить. Усердно дѣлаетъ, работаетъ. Употр. какъ ласкательное слово: Скажи мені, серце, що маєш на мислі? серцем нудити. Тосковать. Ой я хлопець нещасливий, а як тяжко серцем нуджу: кого люблю та й не виджу. на тще серце. Натощакъ.
2) Гнѣвъ. Не то сильний, що камінь верне, тільки сильний, що серце в собі вдержить. Трохи з серця не сказивсь. з серця. Гнѣвно, сердито. Крикнув чоловік із серця. Cм. з-серця. серця додати. Еще болѣе разсердить.
3) Штифтъ въ замкѣ.
4) Языкъ въ колоколѣ.
5) Сердцевина дерева.
6) Полипъ, медуза.
7) — земне. Родъ трюфелей. винюхав би земне серце. Выслѣдилъ бы даже въ землѣ спрятанное. Ум. серденько, сердечко, серденя, серденятко, серденяточко. Злая година мене зсушила, коло мого сердечка гніздечко звила. Ходи, серденько, сюди! Не зви мене козаком, зови мене сердечком. Горобець маленький, а сердечко має, — сердится, можетъ сердиться.
