Багриніти, -нію, -єш, гл. Окрашиваться въ багровый, пурпурный цвѣтъ.
Запо́ла, -ли, ж. Подолъ женской рубахи. Дід і вкинув їй у заполу жменю жару... Баба одійшла трошки... а дай по дивлюсь, що воно тут за жар в пелені. Коли подивилась, аж воно повна жменя грошей.
Захукаты, -каю, -ешъ, гл. Подуть в ладони (для согрѣванія).
Каравати мн.? Ой як мене, моя мамко, в рекрути ловили, пам'ятаю, моя мамко, ще й котрої днини, записали в нову барму, в тоті каравати; кажут, кажут, моя мамко, шоби не втікати. Записали в нову барму, в тоту оделію. 151.
Назорі́тися, -рі́юся, -єшся, гл. Посвѣтить сколько желалось. Зійшла зоря, зійшла зоря, та й не назорілася.
Напуска́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. напустити, -пущу, -стиш, гл. 1) Напускать, напустить. Хто це напустив собак у хату? 2) Напускать, напустить сверху внизъ, свѣшивать, свѣсить сверху внизъ. Начосів не напускай. 3) Нахмуривать, нахмурить. Напустила брови, як сова. 4) напуст напустити. Послать наказаніе. На нас таки Господь напуст напустив. Cм. напуст.
Наточувати, -чую, -єш, сов. в. наточи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Нацѣживать, нацѣдить (изъ бочки). У нас у дворі є багато бочок з оливою, пійшла та й наточила.
2) Просѣивать, просѣять сквозь решето (зерно).
Невзгодина, -ни, ж. Невзгода. От же й пройшли-ізійшли злиї невзгодини. Слово это находится въ фальсифицированной думѣ «Битва Чигиринская», напечатанной впервые Срезневскимъ
Пробі! сокращ. изъ про-біг. 1) Ради Бога. Ой беріте ж воли й мажі і ввесь мій пожиток, тільки, пробі, не робіте сиротами діток. 2) Какъ междометіе употребляется въ значеніи: ради Бога спасите! караулъ! Пробі кричати. Як зустрів вовка, то кричав і «ратуйте!» і «пробі!», та ніхто не чує. 3) Какъ нарѣчіе: непремѣнно; сильно, крайне. Пробі оддайте нашому князю куницю, вашу красну дівицю. От пробі — Великдень! а він зовсім не великий. Пробі треба.
Розбризкувати, -кую, -єш, сов. в. розбризкати, -каю, -єш, гл. Разбрызгивать, разбрызгать.
