Збли́зька́ нар. 1) Вблизи. Славні бубни за горами, а зблизька шкуратяні. 2) Изнедалека. Ой прилітає сім пар голубів зблизька.
Змутити, -чу, -тиш, гл. Возмутить; помутить. Надлетіли гуси з чистого броду, змутили мені студену воду.
Лежа́чий, -а, -е. 1) Лежащій. Вовк зайця не дожене, — хиба так, лежачого нагиба. Під лежачий камінь і вода не тече. 2) Находящійся безъ употребленія. Як би він не пив горілки, то досі б лежачі гроші лежали, не то що як тепера позичати по гривні. 3) = лежаний. Нема ніде хліба лежачого. Лежачим хлібом набивають пузо. 4) Лежача худоба. Недвижимое имущество.
Миря́нський, -а, -е. Общественный. Всі мирянські знаєш лиха.
Можні́ти, -нію, -єш, гл. 1) Дѣлаться могущественнымъ, сильнымъ. 2) Богатѣть.
Набіга́ти 2, -га́ю, -єш, сов. в. набі́гти, -біжу́, -жи́ш, гл. 1) Набѣгать, набѣжать. Пішла вдова в поле жати, стала хмара набігати. Вовки сіроманці набігали. А татарва як набігала, то вже я замужем була. на очі набіга́ти. Мелькать предъ глазами. Шлях мигтить, гаї та ліси на очі набігають. як набіжи́ть. Какъ придется. Треба жить, як набіжить. 2) — на що́. Наскакивать, наскочить съ разбѣга на что-либо. Чого ти не дивишся? Набіг на чоловіка! 3) Находить, найти. Його найшли татари, набігли його сонного. Як набіжиш, то й купи. набі́гти тропи́. Найти дорогу, попасть на дорогу. Є доля у всякого, та не набіжить чоловік тропи. 4) Натекать, натечь. Набігла вода в погріб. 5) се́рце набіга́. Він чоловік нічого, а так на його иноді серце набіга, т. е. иногда онъ сердится.
Показитися, -зимося, -зитеся, гл. Взбѣситься (о многихъ).
Упоминок, -нку, м. Напоминаніе. Не буде вам ніякої кари, ні упо'минку.
Утруднити Cм. утрудняти.
Хоріти, -рію, -єш, гл. = хворіти. Хорітимеш, болітимеш, смерти бажатимеш.
