Бігати, -гаю, -єш, гл.
1) Бѣгать. Бігає по луці. Въ повел. накл. употребл. иногда бігай вм. біжи. Бігай, коню, бігай, коню, бо вже вечеріє. Употребл. оно также тавтологически: Ой бігайте-біжіть шляхом да наженіте Касю з ляхом. Бігай, хлопче! Бігаймо у великий гай! Бігаймо, кажу.
2) О коровахъ: случаться.
Бовкало, -ла, с.
1) Языкъ у колокола.
2) Глупый болтунъ.
Його, йому мѣст., родит. и дат. пад. отъ він.
Кзамент, -ту, м. Экзаменъ.
Надя́куватися 1, -куюся, -єшся, гл. Достаточно поблагодарить. Радіють та Богові не надякуються.
Намени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Наименовать. Син батькові не «тату», чи як инако, сказав, а менням наменив.
Перебурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Перестать ворчать.
Пообписувати, -сую, -єш, гл.
1) Описать (во множествѣ).
2) Исписать вокругъ. Єсть такі, що хрестами все пообписує: і ночви, і двері...
Попадин, -на, -не.́ Попадьинъ. Попадина дочка.
Роззявлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. роззявитися, -влюся, -вишся, гл. Разѣваться, разинуться.
