Векнути, -ну, -неш, гл. Издать звукъ: ве. З усього маху стусонула Колісника міжи плечі, — той векнув.
Гниляк, -ка, м. Сгнившее растеніе.
Кармазиновий, -а, -е. 1) Сдѣланный изъ кармазину. (Скидає) жупани кармазинові з себе.
2) Малиновый цвѣтъ.
Лащитися, -щуся, -щишся, гл. Ласкаться. Чого ж так лащишся тепер до мене, Йване?
Оправдовуватися, -вуюся, -єшся и оправдуватися, -ду́юся, -єшся, сов. в. оправди́тися, -джуся, -дишся, гл. Оправдываться, оправдаться. Хто ся оправдує (а зовсім винний), того як гору вздув. Циган оправдився. Оправдалась премудрість од дітей своїх усіх.
Оцюди нар. = осюди. Оцюди положиш. оцюди́ лишень слухай. Слушай это.
Розгромляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розгроми́ти, -млю́, -миш, гл. Громить, разгромить. (Запорожці) громом розгромляли орду, татар, вражих турків. Ой як догонив (турків), та й їх розгромив.
Сірничка, -ки, ж.
1) Спичка.
2) Обгорѣлая уже спичка.
Ховувати, -вую, -єш, гл. Воспитывать, вскармливать.
Школярський, -а, -е. 1) Принадлежащій школѣ, относящійся къ ней.
2) Ученическій. Школярської юхи набрався.
