Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згірря

Згі́рря, -ря и згі́р'я, -р'я, с. Холмикъ; взгорье. Левч. 27. Cм. згі́рок. Східці по згір'ю направляли (у хату). МВ. (О. 1862. І. 72). Не згір'ях лісових знайшли його оселю. К. Псал. 299.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 138.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГІРРЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГІРРЯ"
Братієчко, -ка, м. Ум. отъ братій.
Жирню́чий, -а, -е. Очень жирный. Жирнючі та слиняві губи. Мир. Пов. II. 66.
Кабутати, -та́ю, -єш, гл. Бросать палку такъ, чтобы она ударялась о землю то однимъ, то другимъ концомъ.
Коняка, -ки, м. и ж. Ув. отъ кінь. Ой у мене був коняка, був коняка розбишака. Щог. Вовк був з добру коняку. Чуб. Ум. конячка. Бодай тебе волами возили, а мене хоч коростявою, та конячкою. Ном.
Ладуватися, -ду́юся, -єшся, гл. Грузиться, нагружаться.
Поздіймати, -ма́ю, -єш, гл. То-же, что и зня́ти, но о многихъ или многомъ.
Попригороджувати, -джую, -єш, гл. Пригородить (во множествѣ).
Приглушити Cм. приглушувати.
Роскривати, -ва́ю, -єш, сов. в. роскрити, -рию, -єш, гл. Раскрывать, раскрыть.
Укріп, укропу, м. = окріп. Чи бачив хто з чорта м'ясо? Чорта в укріп, а чорт утік. Ном. № 2634. 2) Раст. укропъ, Anethum graveolens. Анн. 35. Не росиш, укропе, не рости, укропе, та вище, городу, та вище городу. Н. п. Ум. укріпець.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГІРРЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.