Вітрець, -терця, м. Ум. отъ вітер.
Закопоши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Зашевелиться, закопошиться. Чогось конотопський народ загомонів і закопошився.
Золото, -та, с. Золото. Князі, що золотом чертоги і сріблами світлиці наповняють. Шовком шила, шовком шила, золотом рубила. Піднесли йому дари: золото, ладан і миро. Ум. золотце.
Мудь, -дя, м. 1) Неотеса, грубый человѣкъ, мужикъ. Та що й говорить з такими глечиками, з такими мудями. 2) = мудо. Як я... стягну з коня цього черкеса, так хватайте його прямо за мудя, то він буде наш... Хватили його тільки за мудя, той зараз і ослаб.
Нечай, -чаї, ж. Круглое отверстіе въ центрѣ мельничнаго жернова.
Ремінчик, -ка, м. Ум. отъ ремінь.
Страховиння, -ня, с. = страховина. Кожне пригадує, як ще в запічку чувало страшне страховиння від бабусь.
Троєчко числ., Ум. отъ тройко.
Холоднішати, -шаю, -єш, гл. Становиться холоднѣе. А на дворі все холоднішає, так наче не к Великодню, а к Різдву йдеться.
Чорнороб, -ба, м. Чернорабочій.
