Гости́нець, -нця, м. 1) Подарокъ, презентъ, гостинець. Так і гостинців брать не хоче, не хоче й пана закохать. Якого ти мені, тату, гостинця купив? 2) Большая дорога, столбовая дорога. Гостинцем буде їхати губернатор. По під Камінець збитий гостинець; там військо стоїть, ладу не знає. Аж тут два люде гостинцем їдуть. 3) Корчма. Підемо го пропити до нового гостинце, за червоне винце. Ум. Гости́нчик, гости́нчичок (только въ 1-мъ значеніи). Ой приїхав мій миленький з дороги, привіз мені гостинчик дорогий.
Домча́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Домчаться.
Засе́лище, -ща, с. Заселенное мѣсто.
Коправий, -а, -е. = каправий.
Переваги-ваги, нар. Переваливаясь. А за ними кобзарь волох переваги-ваги шкандибає на конику, козакам співає.
Росхлюпати, -ся. Cм. росхлюпувати, -ся.
Соромляжий, -а, -е. = соромязливий. Така вже в нас соромляжа, мов засватана.
Супитися, -плюся, -пишся, гл. Хмуриться. Омелько пє та супиться, аж зморшки понабігали йому на лобі. А стара супиться та бурчить.
Тарахкота́ння, -ня, с. Скорое и продолжительное стучаніе.
Цісарія, -рії, ж. Австрія.
