Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згодитися

Зго́дити́ся Cм. згоджатися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОДИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОДИТИСЯ"
Гаска, -ки, ж. Молотокъ для разбиванія кусковъ соли вываренной на солеваренныхъ сковородахъ. Вх. Зн. 49.
Дзю́ба, -би, ж. Дѣвушка съ лицомъ, изрытымъ оспой. А що кому до того, що я дзюбу люблю; а я дзюбі, моїй любі, черевички куплю. Н. п. Ум. Дзю́бка.
Задуби́ти, -ся. Cм. задублювати, -ся.
Одягти, -ся. Cм. одягати, -ся.
Слупчик, -ка, м. 1) Столбикъ. Желех. 2) Родъ вышивки. Kolb. І. 48.
Сотничок, -чка, м. Ум. отъ сотник.
Судний 2, -а, -е.. Cм. судній.
Сцикавка, -ки, ж. = сікавка 1. Канев. у.
Хамкотіти, -кочу, -тиш, гл. = гугнявити. Шейк.
Хвіртка, -ки, ж. Калитка. Чуб. VII. 393. Піп у хвіртку, а чорт у і дірку. Ном. № 211. Cм. фіртка. Ум. хвірточка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГОДИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.