Відтіль, відтіля, нар. = відти. Втри вирви вигнали відтіль. Він відтіля не втече.
Змарнувати, -ну́ю, -єш, гл. Безъ толку потратить, растратить; испортить. Змастити, змащу, стиш, гл.
1) Смазать. Ой надибав дубового сала, як змастив милу, аж шкура відстала.
2) Переносно: опорожнить тарелку, миску, съѣвъ кушанье. І коряк той спорожнили, і миски: змастили.
Ковбиця, -ці, ж. Печь, переднее отверстіе печи. Шанувавши ковбиці, лавиці, коцюбу, помело, пікну лопату, ступу й перехрестя і вас, яко ґречних. 2) Чурбанъ, на которомъ рубятъ дрова.
Лі́титися, -чуся, -тишся, гл. Бѣгаться, быть въ расходкѣ (о коровѣ).
Муля́вка, -ки, ж. = мілька.
Поділятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. поділитися, -лю́ся, -лишся, гл. Дѣлиться, раздѣлить между собой. З ними щоденним добром поділяюсь. Стали поділятися. На дорозі ізнайшли золотого персня і ніяк ним не поділяться. Грішми вони поділились. Ідуть турки з татарами і людьми ся поділяют.
Почавити, -влю, -виш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Пуд I, -да, м. Пудъ. Дві каменюки, кожна в десять пудів.
Реготітися, -ти́ться, гл. безл. Смѣяться, хохотать. їй реготи́ться. Ей хочется хохотать, она охотно хохочетъ. Щоб ходилось і хотілось (на досвітки), до всіх хлопців раготілось.
Шестишаговик, -ка, м. Монета въ шесть грошей, три копейки.
