Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згодитися

Зго́дити́ся Cм. згоджатися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОДИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОДИТИСЯ"
Важкеленний, -а, -е. Вѣскій, тяжелый. Левч. 24.. Cм. важенний.
Запоя́сник, -ка, м. Запоясный ножъ, кинжалъ. Блиснув перед очима турецьким запоясником. К. ЧР. 158.
Ковальчук, -ка, м. = коваленко 1. 2) Ученикъ кузнеца.
Коїтися, -їться, гл. безл. Происходить, дѣлаться (преимущественно о дурномъ). На дворі таке коїться, що і виглянути ж можна. Канев. у. Якесь іще лихо коїться. МВ.
Лі́нка, -ки, ж. Лѣнивая женщина. Вх. (Желех.).
Ночлігування, -ня, с. 1) Пребываніе на ночлегѣ. Товариш огледів у корчмі хатину про наше ночлігування. Г. Барв. 20. 2) Ночная пастьба скота.
Підгрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. підгребти, -бу, -бе́ш, гл. Подгребать, подгресть. Ой Ївченко молодий василечки підкосив, а Їськівна молода василечки підгребла. Грин. III. 281.
Сливка, -ки, ж. 1) Ум. отъ слива. 2) = писанка. МУЕ. III. 42, 43. 3) Родъ орнамента въ вышивкѣ, рѣзьбѣ. КС. 1893. V. 278. Г. Барв. 216. Шух. І. 303.
Тестюра, -ри, м. Грубо-ласкат.: тесть. Конст. у.
Халаштати, -таю, -єш, гл. Оскоплять, кастрировать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГОДИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.