Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згиблий

Зги́блий, -а, -е. Погибшій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 137.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГИБЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГИБЛИЙ"
Ватроль, -ля, м. 1) Дубина, ухватъ. Угор. 2) Остолопъ, дубина.
Виробляння, -ня, с., у гуцул. виробління. 1) Выдѣлка. Шух. І. 216. 2) Выработка, обработка. Шух. I. 260. 3) Зарабатываніе. 4) Продѣлываніе.
Ворухнути, -ну, -неш, гл. Шевельнуть.
Де́ржаво, -ва ср. То же, что и держава 1, а также вообще то, что помогаетъ держаться, удерживаться вмѣстѣ. Нема соломі держава доброго, тим і сунеться з криші: треба притужити. Волч. у.
Довба́ло, -ла, м. 1) Долбящій что нибудь. Черном. 2) Дятелъ. Вх. Пч. II. 13.
Кілювати, -люю, -єш, гл. Задѣлывать, забирать стѣну вертикально поставленными жердями. Кілювати хату. Камен. у.
Коржик, -ка, м. Ум. отъ корж.
Остистий, -а, -е. Съ длинными остями. Остиста пшениця.
Повідлічувати, -чую, -єш, гл. Отсчитать (во множествѣ).
Шушун, -на, м. = шошон. КС. 1893. V. 283.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГИБЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.