Брей. меж. Припѣвъ въ пѣсняхъ, безъ особаго значенія, заимствованный изъ сербскаго языка и встрѣчающійся вмѣстѣ съ такимъ же восклицаніемъ море. Ходить турчин по риночку. Гей, море бре! Ходить сербин по базарі. Брей море, брей! Та торгує дівчиноньку. Брей море, брей!
Вирло, -ла, с.
1) Дышло коннаго привода.
2) Длинный рычагъ, которымъ поворачиваютъ вѣтряныя мельницы.
3) Ямка? Комін і грубка — се були чорт вирла в печищі.
4) мн. ви́рла. Глаза на выкатѣ.
Живі́сінько нар. 1) Очень живо. 2) Очень быстро. 3) Точь въ точь, какъ разъ такъ. Таки що вздрить, так з його патрет і вчеше; хоть би тобі відро, або свиня, — таки живісінько воно й є.
Літня́к, -ка́, м. Лѣтняя дорога.
Однораз нар. Сразу, вдругъ. Пішов і однораз знайшов його.
Сінний, -а, -е. 1) Кормящійся сѣномъ. Сінним конем, а солом'яним волом не далеко заїдеш.
2) = сінешний. Не замикай сінних дверей.
Сплескати, каю, -єш, гл. Сплющить.
Тілечко I нар. Ум. отъ тілько.
Усе нар.
1) Все. Усе забрав, нам нічого не кинув.
2) Постоянно, всегда, все. Усе я, та я — чом-же ви не говорите? Був собі купець: він усе їздив по морі. Зіма біла, та не їсть снігу, а все сіно. все їдно́. Все равно.
Хрупотіти, -почу, -тиш, гл. = хрупостіти. Чую, щось хрупотить по снігу, — підмерзло за ніч. Хрупотіло щось на улиці по снігу, — то він і йшов.
