Грезе́т, -ту, м. Парча, глазетъ. Глянь на себе: вся в перлах.... грезеті, в оксамиті.
Ди́ба нар. Дыбомъ. Як скочить Лев — аж диба стала грива.
Дітво́ра, -ри, ж. соб. Дѣти, ребятишки. Лихо з дітворою та ще з малою. Дітвора сокоче, дітвора клекоче, а мати раденька дітворі маленькій.
Дома́ювати, -ма́юю, -єш, сов. в. дома́яти, -ма́ю, -єш, гл. Оканчивать, окончить развѣваться, колыхаться и пр. Cм. маяти. Що у батька да й одна дочка, да не дали люде да догуляти, русою косою да домаяти. (Конопелькам) да не дали вітри да достояти, зеленому листю да домаяти.
Метки́й, -а́, -е́ Шустрый, проворный, ловкій, живой, скорый, бойкій. Ота смілива меткая Катря немов перелякалась чого. А до роботи ж яка метка й берка! О, миша метка!
Моторже́ник, -ка, м. = макорженик.
Перетрушувати, -шую, -єш, сов. в. перетруси́ти, -шу́, -сиш, гл.
1) Перетряхивать, перетрясти. Ми хочемо все перетрусити, передивитись. Ліжко перетрут.
2) Пересыпать, пересыпать. Перетруси яйця половою, щоб не побились.
3) Только сов. в. Перетрясти. Пропасниця вже морозом перетрусила та взяла жаром.
Погримати, -маю, -єш, гл. = погрімати.
Поточитися, -чу́ся, -чишся, гл.
1) Покачнуться, зашататься (о человѣкѣ). Куди не піпхнуть, туди й поточишся. Турн перший зацідив Енея, що з пліч упала і керея, Еней був поточивсь назад.
2) Броситься, побѣжать, поплыть. Поточились із хати не озираючись. Півень кинувся йому в лице; поросята та индики поточились під ноги. Щука плеснула хвостом да й поточилась на дно, а далі виплила.
Поцька, -ки, ж. Vulva.
