Дружко́, -ка́, м. Приглашенный родителями жениха женатый мужчина; онъ распоряжается свадьбой. На тарілку положать рушник і дадуть дружкові, піддружому і старостам. Аж ось крикнув дружко: «старости, пани підстарости! благословіте молодих вивести з хати на двір погуляти. Ум. дру́женько, дру́жонько. Одчиняйте сватам хату, друженькам пивницю.
Закопоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) О дѣтяхъ: побѣжать мелкими шажками. 2) О лошадяхъ: побѣжать съ быстрымъ топотомъ. Закопотіли коні. Ущухло поле. Тільки коні закопотіли там то там.
Зарі́жок, -жку, м. У кожевниковъ: при разрѣзываніи кожи поперечными кусками на семь кусковъ (начиная отъ хвоста) заріжок — послѣдній кусокъ, находящійся передъ рогами.
Підчищати, -ща́ю, -єш, сов. в. підчистити, -щу, -стиш, гл.
1) Подчищать, подчистить.
2) Красть, украсть. Хто се у мене підчистив їх?
Притомний, -а, -е. 1) Находящійся въ сознаніи. Притомна бут, поки і вмерла.
2) Присутствующій. Притомним при тій пригоді Петрового Михайла був ще Ясько.
Прихлюпати Cм. прихлюпувати.
Ростерти, -ся. Cм. ростирати, -ся.
Спіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. спертися, зіпруся, зіпрешся, гл.
1) Опираться, опереться, упираться, упереться. Радюк стояв до півночі, спершись на тин. На пужално.... спіратися.
2) Упирать, упереться, заупрямиться. Хтів пан, щоб теперка йшли до нього, так люде сперлися, що треба кукурузи збірати.
3) Спорить, заспорить. Сперся зо мною так, що ну.
Строма, -ми, ж. Крутизна, стремнина. Та ви бо туди не їдьте, бо там така строма, що й голови цілісенької не буде. Поліз по стромах.
Шпиртати, -таю, -єш, гл. = шпортати.
