Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звук

Зву́к, -ка, м. = гук.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 136.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВУК"
Анта́бка, -ки, ж. 1) Ум. отъ Анта́ба. Вх. Зн. І. Cм. еще шкафа. МУЕ. І. 72. 2) Желѣзная скоба для скрѣпы. Звенигород. у.
Кутниця, -ці, ж. Прямая кишка. Росомаха запуска скотині лапу під хвіст та видира кутниню. Радом. у.
Лепешня́к, -ка́, м. Раст. Scirpus sylvaticus. ЗЮЗО. І. 135. Cм. лепеха 2.
Найменува́тися, -ну́юся, -єшся, гл. Наименоваться, назваться.
Охотка, -ки, ж. = охота 1. Та кому й в охотку буде почути за нас, як не нашим таки братчикам-українцям. О. 1862. ТІ. 84.
Перечісуватися, -суюся, -єшся, сов. в. перечеса́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Перечесываться, перечесаться.
Під'язичниця, -ці, ж. Родъ дѣтской болѣзни. ЕЗ. V. 83.
Полавочник, -ка, м. Покрывало для скамьи.  
Попересідлувати, -лую, -єш, гл. Пересѣдлать (во множествѣ).
Смаркатий, -а, -е. Сопливый.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.