Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згола

Зго́ла нар. Совершенно, дочиста, вполнѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОЛА"
Заштурмо́вувати, -вую, -єш, гл. = затушковувати. Конст. у.
Капостити, -пощу, -стиш, гл. Пакостить.
Лоптя́чка, -ки, ж. Щемленіе. Желех. Вх. Зн. 84.
Мушкови́й, -а́, -е́ Съ крапинками. Хустки повелись мушкові микитонові. Борз. у.
Ополоти Cм. ополювати.
Парня, -ні, ж. Помѣщеніе, гдѣ парятъ дерево для ободьевъ. Вас. 146.
Проглянутися, -нуся, -нешся, гл. = проглянути 1. Заїхав у ліс, та такий густий, що й не проглянешся. Грин. І. 91.
Супонити, -ню, -ниш, гл. 1) Стягивать хомуть. 2) Бить ремнемъ. Стор. І. 189.
Укуситися, -шуся, -сишся, гл. Укусить себя. Укусись за язик, та й мовчи. Ном. № 1126.
Шахран, -ну, м. = шапран. Грин. II. 177.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГОЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.