Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зголоджений

Зголо́джений, -а, -е. Проголодавшійся. Зголоджена голота. К. ЦН. 298.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОЛОДЖЕНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОЛОДЖЕНИЙ"
Басанунча, -ча́ти, с. Маленькая крайка. Вх. Лем. 390.
Домоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Умолить. Не домолив його: хоче таки правити довг.
Передистий, -а, -е. Съ развитой передней частью тѣла. Не корова передиста. Міусск. окр.
Порошина, -ни, ж. 1) Порошина. Пропаде, мов порошина з дула, тая козацькая слава. Макс. 2) Пылинка. Я вийму порошину тобі з ока. Єв. Мт. VII. 4. Ум. порошинка.
Самка, -ки, ж. Родъ дѣтской болѣзни. Щоб тебе взяла самка з пристрітом. Ном. № 3723.
Трембітати, -та́ю, -єш, гл. Играть на трембіті. Шух. І. 197. Та як озмут трембіточки, на них трембітают. Шух. І. 204.
Треножити, -жу, -жиш, гл. Спутать три ноги веревкой (у коня). Щоб не втікла коняка, треба її трепожити.
Умілий, -а, -е. Умѣлый, искусный. У речах не сунься за вмілими. Ув умілого й долото рибу ловить. Ном. № 6019.
Цмулити, -лю, -лиш, гл. Пить, тянуть. «Чоловік не скотина, більш відра не вип'є.» І почав знов цмулити, поки, знемігшись, упав без пам'яти на землю. К. ЧР. 291.
Шкірка, -ки, ж. Ум. отъ шкіра.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГОЛОДЖЕНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.