Велерічивий, -а, -е. Многорѣчивый. Язик отой велерічивий.
Жіно́цтво, -ва, с. соб. 1) Женщины. Жіноцство щебече, усі разом росказують і ні одна не слухає. 2) Замужняя жизнь. В жіноцтві вона зовсім не така стала, як була дівкою.
Звіри́на́, -ни, ж. 1) = ii. Звір. В кущах чатують на звірину. Св. Юрій почав скликати до себе усяку звірину. 2) соб. Звѣри, звѣрье. Зібралася звірина до своєї громади. 3) Звѣрина, звѣриное мясо. А в селянина в борщі свинина.... А. в дворянина з перцем звірина. Ум. звіри́нка.
Зітну́тися, -тнуся, -не́шся, гл. = зтятися. Сам на сам із перевертнем зітнуся.
Кочержильно, -на, с. Древко кочерги. Рубай, сину, ясенину, буде кочержильно.
Кошлатити, -лачу, -тиш, гл. = кошлати.
Пропускати, -ка́ю, -єш, сов. в. пропусти́ти, -щу́, -стиш, гл. Вода і скло добре пропускають крізь себе світ.2) Давать, дать дорогу. Ой вороги, вороги, пропустіте дороги. 3) — дірку. Дѣлать, сдѣлать, оставить дыру, отверстіе. Викопав у клуні велику яму і зверху пропустив таку дірку, аби бриль помістивсь у яму.
Тю́жка, -ки, ж. Трепка, наказаніе. Дав же він йому тюжки — буде пам’ятати, як лаятись.
Укласти, -ся. Cм. укладати, -ся.
Утинати, -наю, -єш, сов. в. утнути и утяти, утну, -неш, гл.
1) Отрѣзывать, отрѣзать, урѣзывать, урѣзать, надрѣзывать, надрѣзать, отрубить, надрубить. Аркан втяли, коня взяли. Десять разів міръ, а раз утни. Не тримай з панами спілки, бо як твоє довше, то втнуть, а як коротше, то натягнуть. утя́ти до гапликі́в. Плохо сдѣлать, сказать невпопадъ.
2) Только сов. в. Нарубить, срубить извѣстное количество. Підіть ви. братоньки, сосноньки втніть, аби наш коровай красно ся впік.
3) Только сов. в. Нанести ударъ, попасть выстрѣломъ. Не втнеш, Аврааме, Ісаака, бо порох замок. Не втнеш Каїн, Абля, бо тупая шабля.
4) Только сов. в. Сдѣлать, смастерить. Великі роблять без грошей те, що малі не втнуть за гроші. Утяла мама милая, що й на світ стидно. Ей нуте, косарі, бо нерано почали! — Хоть нерано почали, та багато утяли. Молебень же втяли Еолу. утяв дядя на себе глядя — плохо сдѣлалъ; то-же значеніе: утяла, аж пальці знати.
5) Только сов. в. Запѣть, заиграть съ жаромъ. Утни, батьку, щоб нехотя на ввесь світ почули. З кишені витягнув сопілку, да як утне!
6) Только сов. в. Понить, догадаться. Язиком дивним нам сокочуть, і ми їх мови не втнемо. Мабуть підсудок? — Ні! — Так лев? — Ні! — Так мішок з дукатами? — Ні, ні! — Так папорті цвіток? — Але ж! — Так з нами хрестна сила, мабуть вона полубіса вродила. — Не втяв.
