Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зв'ягель

Зв'ягель, (гля?), м. Раст. Vicia silvatica. Лв. 102.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 136.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВ'ЯГЕЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВ'ЯГЕЛЬ"
Глист, -та, м. Глиста.
Дові́дно, дові́дне. нар. Навѣрное. Довідно ніхто не скаже, що дав йому. Камен. у.
Кебітний, -а, -е. кебетливий и кебетнийЛевч. 30. Мнж. 182.
Перевесниця, -ці, ж. Сверстница, ровесница. Обидві вони були перевесниці. Левиц. Пов. 116.
Пльова, -ви, ж. Родъ игры въ мячъ. Давайте, хлопці грати у пльови. Лебед. у.
Поприпізнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Запоздать (о многихъ).
Пустиня, -ні, ж. 1) Пустыня. Пішла вдова пустинею з маленькою дитиною. Грин. III. 418. Кругом сама пустиня, нема людей, тільки хижий звір. Стор. МПр. 29. 2) Пустякъ. За пустиню сваряться. Н. Вол. у.
Синячник, -ка, м. Раст. Isatis tinctoria L. ЗЮЗО. І. 125.
Шкереберть 2, -ти, ж. = шкареберть, -ти, ж. Мил. 56.
Шупоня, -ні, ж. Родъ кушанья. Гайс. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВ'ЯГЕЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.