Безпуття, -тя, с. Бездорожье, безпутица.
Гоління, -ня, с. Бритье.
Межува́ти, -жую, -єш, гл. 1) Межевать. Ой уступив москаль у запорозьку землю та й став межувати, де слободи, де городи добре буде сажати. 2) Граничить. Чернігівська губернія межує з київською.
Підмолодь, -ді, ж. Молодь, пивныя дрожжи.
Пов'язина, -ни, ж. 1) На хлѣвахъ: жердь вмѣсто лати. 2) мн. пов'язини. Обрядъ повязыванія новобрачной.
Простирати, -ра́ю, -єш, сов. в. просте́рти, -тру, -ре́ш, гл.
1) Разстилать, разостлать, простилать, простлать. Він зараз простер їм на лаву простирало біле.
2) Протягивать, протянуть. Руці свої простираєте.
3) Распускать, распустить, распростереть. Почав зараз жучок крильці простирати: «Полечу, піднесуся».
Протеленькати, -каю, -єш, гл. Прозвенѣть, прозвонить; о часахъ: протикать.
Розбовкати, -каю, -єш, гл. Раззвонить, разболтать.
Твердісічко нар. = твердісінько.
Узгряничанин, -на, м. Жительствующій около границы.
