Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згибнути

Зги́бнути, -бну, -неш, гл. Погибнуть, пропасть. Як би поїхав, — а метелиця така була, що й світу не видко! — то був би згиб. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 137.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГИБНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГИБНУТИ"
Гадючник, -ка, м. 1) Змѣиное гнѣздо. Екатеринослав. 2) Раст. = воронець, Spiraea Filipendula L. ЗЮЗО. І. 137. 3) Низенькая землянка. Херс. Викопав якийсь гадючник у землі. Левиц. Пов. 343.
Кияка, -ки, ж. Ув. отъ кий.
Клюсак, -ка, ж. Кривой ножъ, рѣзакъ. Вх. Зн. 26.
Півпарубок, -бка, м. Подростокъ, парнишка. Гайдамаки по-над яром з шляху повернули, наганяють півпарубка. Шевч. 176.
Пошкарубитися, -блюся, -бишся, гл. = пошкарубіти.
Саківно, -на, с. Часть сака. Шух. Г. 224, 228. Cм. сак. Часть підкладу. Шух. I. 228.
Салтан, -на, м. Султанъ, турецкій императоръ. На такій подушці не погребував би виспатись і сам салтан турецький. Стор. І. 208.
Сестрінка, -ки, ж. = сестріниця. Желех.
Сторопитися, -плюся, -пишся, гл. Испугаться отъ неожиданности, потеряться, оторопѣть. Батько впали на землю, наче неживі, ми сторонилися біля них. Новомоск. у.
Циконіти, -ню, -ниш, гл. Дрожать отъ холода. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГИБНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.