Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зглевіти

Зглеві́ти, -вію, -єш, гл. Дѣлаться слизистымъ. Сир зглевів. Cм. сня діти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 138.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГЛЕВІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГЛЕВІТИ"
Вітти, віттіль, віттіля, нар. = відти.
Дітлахи́, -хів, м. мн. = Дітваки. Мнж. 179. Св. Л. 198.
Друкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Печатать.
Огурство, -ва, с. = огурність.
Поколоситися, -шуся, -сишся, гл. Поколоситься. Така хороша пшениця поросла, вже й поколосилась. Чуб. II. 7.
Помагати, -га́ю, -єш, сов. в. помогти, -можу, -жеш, гл. Помогать, помочь. Роби, небоже, то й Бог поможе. Посл. Як би не біг, хто б нам поміг. Ном. помагай-бі, помагай-бу! Богъ въ помощь! Помагай-бі тобі, дівчино! Рудч. Ск. II. 56. Помагай-бу, женче! Чуб. V. 551.
Слива, -ви, ж. Слива. сидить, як у сливах. Онъ не въ своей тарелкѣ. Ум. сливка, сливонька, сливочка.
Татар, -ра, татарин, -на м.; мн. ч. татари и татаро́ве. Татаринъ. За козака рушник дала, за татара заміж пішла. АД. І. 138. У городі Килії татарин сидить бородатий. АД. І. 169. Були ж в мене гості татарове. АД. І. 164., Ум. татаронько. Були в мене гостоньки, молодії татароньки. АД. І. 164.
Челепати, -паю, -єш, гл. = чалапати.
Чепірнатий, -а, -е. Бахромистый, раздѣленный подобно перьямъ. Вх. Пч. І. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГЛЕВІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.