Божниця, -ці, ж.
1) = божник.
2) Храмъ, церковь. Піп каже: «Ідімо до божниці, а п'яниця каже: «ідімо до коршмиці». Чаще: иновѣрческій храмъ. «Підем до костьоли». — А не до церкви? — поспитала Мася. — «Так і видно, що хамка!... Щоб ти мені і бровою не моргнула в ту сторону, де хамська божниця стоїть». Як ішва ф суботу до божниці, до сьватині, то й Савамон хотів з ньов піти. Ум. божничка.
Бубон, -бна, м. Бубенъ. Славні бубни за горами, а зблизька шкуратяні. Голий як бубон. Що дня божого діточки її як бубон збиті. 2) Родъ барабана. Гей бийте в бубни, довбиші, на ґвалт. Ум. бубник. Качається, як бубник голеньке.
Гнівати, -ваю, -єш, гл.
1) Гнѣваться, сердиться. Ой вернися, любе кохання, перестань гнівати.
2) Сердить, гнѣвить. А я ж його не гнівала, ні його родини; нехай його перепросить лихая година.
Кочережник, -ка, м. Мѣсто, гдѣ сталять кочерги, ухваты. Да ту (сорочку) із себе та в піч, да стали в кочережнику.
Ошибати, -ба́ю, -єш, гл. страх ошиба́є (кого́). Дѣлается страшно (кому). Страх мене ошибав, про таке думаючи.
Півтора числ. Полтора. Як ми любилися півтора року. Надувся, як півтора нещастя. Що не скаже, то все півтора людського, — все глупость.
Поникнути Cм. поникати.
Рострибуха, -хи, ж. Развратная женщина.
Сметануватий, -а, -е. О смушкѣ: сѣрый съ отливомъ матово-серебристаго цвѣта.
Тать сз. = тат.
