Важення, -ня, с. Взвѣшиваніе.
Ли́нія, -нії, ж. 1) Линія, черта. 2) Пограничная черта. Біля города, біля Килії, на турецкій линії. Ішов козак на линію і вельми надувся; ішов козак із линії, як лихо зогнувся. 3) Линейка.
Намайструва́ти, -ру́ю, -єш, гл. Намастерить.
Очіпок, -пка, м. Головной уборъ замужней женщины — вродѣ чепчика. Знаю, що в Хіврі нема очіпка. Ум. очіпочок.
Підкидати, -да́ю, -єш, сов. в. підкинути, -ну, -неш, гл.
1) Подбрасывать, подбросить вверхъ. Хто вище підкине оцю булаву, то того буде озеро.
2) Подбрасывать, подбросить; подложить, подкинуть; прибавить. Підкинув його під припічок. Дитину підкинути кому. Пішов підкинуть волам сіна. Був у їх стожок сіна, то чоловік підкине, то воно й ззість. А підкинь у грубу ще дров.
3) Придѣлывать, придѣлать что либо. Підкинути нову вісь. Підкинути підметки.
Повикорчовувати, -вую, -єш, гл. Выкорчевать (во множ.).
Повишмаровувати, -вую, -єш, гл. Смазать, обмазать (во множествѣ).
Погодний, -а, -е. Благопріятный. Погодний час.
Покукурікати, -каю, -єш, гл. Покукарекать.
Шипотіти, -почу, -ти́ш, гл. Шипѣть. Шипотить гадюка.
