Бідування, -ня, с. Бѣдствованіе. Не гайся до мене озватись під час тяжкого бідування.
Догоря́ти I, -ря́ю, -єш, сов. в. догорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Догорать, догорѣть. Сосонка горить, дівчина говорить; сосна догоряє, дівчина вмірає.
Загу́біль, -лі, ж. = загуба.
Зажида́ти, -да́ю, -єш, сов. в. зажда́ти, -ду́, -де́ш, гл. Ждать, подождать, обождать. Зажди трохи! — Мамо, мамо! яково мені зажидати? Обіцяв Бог дати, тіко казав заждати. Зажди, серце дівчино, та напій мі коня.
Кутати, -таю, -єш, гл.
1) Кутать.
2) Заботиться о комъ, досматривать, воспитывать (дѣтей).
3) Успокаивать, усмирять.
Підривати II, -ва́ю, -єш, сов. в. підірва́ти, -рву, -рвеш, гл. Подрывать, подорвать.
Понамилювати, -люю, -єш, гл. Намылить (во множествѣ). Понамилюй сорочки.
Пручатися, -ча́юся, -єшся, гл. Артачиться, упираться, сопротивляться. Ой ну, люлі, не пручайся, коли тобі таке щастя. Лавися перше мов пручалась, а послі мов угамувалась.
Тнути, тну, тнеш, гл. = тяти. Косарі тнуть. Музика тне. Тнуть косарі.
Цмоковик, -ка, м. Насосъ.
