Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зганити

Зга́нити, -ню, -ниш, гл. Охулить, осудить. А її зганили й обідили і з покоїв вигнали. МВ. І. 52. Так було невістка зганить мене, що я в неї стану чорнійша від землі. Г. Барв. 224.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 137.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГАНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГАНИТИ"
Веселісінько нар. Совершенно, очень весело. Господи, як гарнісінько та веселісінько було, О. 1862. IX. 111.
Дрислі́вка, -ки, ж. 1) Дыня, имѣющая много жидкости въ срединѣ и вообще мягкая. 2) слива скороспілка. Аф. 394.
Дря́гнути, -ну, -неш, гл. Просыхать, высыхать. Угор.
Заваля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Заваляться. Десь завалялось у коморі. 2) Запачкаться.
Намилува́тися, -лу́юся, -єшся, гл. Налюбоваться; наляскаться. Я ж націлувався, я ж намилувався. Чуб. V. 79.
Погінка, -ки, ж. = погонка. Треба оддати позичку, щоб погінки не було на селі од людей.
Проповідник, -ка, м. Проповѣдникъ. К. Кр. 27.
Труп IIмеж. Крикъ ворона. Вх. Уг. 271.
Усікати, -каю, -єш, сов. в. усікнути, -ну, -неш и усікти, усічу, -чеш, гл. 1) Отрубывать, огрубить. Судили його військовою радою і присудили усікнути голову. К. ЧР. 28. 2) = врубати 3. Дубей ніхто не ноже ні всікти, ні врубати. Мнж. 152.
Чувати, -ва́ю, -єш, гл. Слыхать. Що у вас чувати? Ном. № 2219. А ні виду не видати, а ні чутки не чувати. Посл. Де ж таки хто чував, щоб дитина так незвичайно з питимою своєю матінкою поводилась. МВ. І. 25. Чи чувано: вимовити християнській душі, єдиному дитяті: як хоч, хоч і втопися! Г. Барв. 532.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГАНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.