Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згарячу

Зга́рячу нар. Сгоряча. Прости мене, я згарячу забувся. Шевч. 293.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 137.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГАРЯЧУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГАРЯЧУ"
Відтаганити Cм. відтаганювати.
Головачка, -ки, ж. Головастикъ. Вх. Лем. 404.
Зась! меж., выражающее запрещеніе: нельзя! не смѣть! Що попові можна, то дякові зась! Ном. № 1004. Очима їж, а рукам зась! Ном. № 3822. Горілка, кажуть, не дівка, а козакові зась. Мл. л. зб. 47. Я з хорошим постояла, тобі зась, тобі зась! Чуб. V. 1114. Иногда употребляется въ видѣ существительнаго: Нить, бо пику натовчу!... А зася до пики ти не знаєш? Грин. II. 165.
Корковенький, -а, -е., Ум. отъ корко́вий.
Понадсихати, -хаємо, -єте, гл. Подсохнуть (во множествѣ).
Рожина, -ни, ж. Цвѣтокъ розы. Зацвів козак рожиною, дівка калиною. Чуб. V. 283.
Слідець, -дця, м. Сыщикъ. І порішили вони чи так, чи инак, не жалуючи нічого, зловити отамана, і вирядили шукачів та слідців. МВ. ІІ. 29.
Стрелити Cм. стріляти.
Тоголітній, -я, -є. Прошлаго лѣта.
Чагарець, -рця, м. Ум. отъ чагарь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГАРЯЧУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.