Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згарячу

Зга́рячу нар. Сгоряча. Прости мене, я згарячу забувся. Шевч. 293.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 137.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГАРЯЧУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГАРЯЧУ"
Бардочка, -ки, ж. Ум. отъ барда.
Бейдуля, -лі, ж. Дура, глупая женщина. Вх. Лем. 391.
Бочечок, -чка, м. Ум. отъ бік.
Водорий, -рия, м. = водомий. Аф. 319.
Закацу́бнути, -бну, -неш, гл. = закацюбнути.
Качачий, -а, -е. Утиный.
Нави́слий, -а, -е. Нависшій. Під навислими скелями стояли мраморяні статуї. Левиц. І. 221.
Перегородка, -ки, ж. Перегородка, отдѣленіе. Дав мені тесть... торбу з сьома перегородками. Ном. № 14321.
Повабити, -блю, -биш, гл. Привлечь, прельстить; поманить.
Шмарки, -ків, м. Сопли. Ном., заг. № 231.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГАРЯЧУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.