Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згоджуватися

Зго́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. зго́дитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Соглашаться, согласиться. «Сідай з нами!» — І той згодивсь — сів та й полетіли. Рудч. Ск. II. 81. А я хлопець гарний був, до жінки згодився. Чуб. V. 655. 2) Уговариваться, уговориться, условиться. 3) Мириться, помириться, жить въ мирѣ, согласіи. Невістки якось між собою добренько згоджаються, а се в нас рідко бува, щоб мирились. Г. Барв. 410. 4) Пригодиться. Чуб. V. 934. Не плюй у колодязь: згодиться води напиться. Ном. № 4478.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОДЖУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОДЖУВАТИСЯ"
Бублейниця, -ці, бублешниця, -ці, ж. Пекущая бублики и торгующая ими. Котл. Ен. VI. 14. Піднялись на місто йти бублейниці, палянишниці. Кв. Була у нас на селі бублейниця. МВ. ІІ. 195.
Вилічити, -ся. Cм. вилічувати, -ся.
Довгана́стий, -а, -е. = Довгастий.
З'єґо́вдуватися, -дуюся, -єшся, гл. Стираться. Шух. І. 278.
Кантарок, -рка, м. = кантар.
Пообдирати, -ра́ю, -єш, гл. Ободрать (во множествѣ).
Прадідний, -а, -е. = прадідівський. Желех.
Розгикатися, -каюся, -єшся, гл. Много икать.
Урядовий, -а, -е. Казенный, правительственный, оффиціальный.
Хирлявий, -а, -е. = хирний 1 = хирлявий 1. Вх. Зн. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГОДЖУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.