Бенкет, бенькет, -ту, м.
1) Пиръ, пиршество, банкетъ. Одно одного на здоров'я питає, одно одного на бенкет зазиває. На хліб, на сіль, на бенкет зазивали. Що день бенькети, мов весілля.
2) соб. Пирующіе. В корчму іде — вигукує, додому йде, — бенкет веде. Ум. бенкеток.
Білоплечий, -а, -е. Съ бѣлыми плечами.
Двадцяті́рко чис. ум. отъ двадцятеро. Нема і двадцятірка индичат.
Заґеґота́ти, -ґочу́, -чеш, гл. Закричать (о гусяхъ). Гуси по ставах замотали.
Кас'янів рік. Високосный годъ. Чи у нас оце кас'янів рік, чи ні?
Пакнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ пакати. Тільки раз собі пакнув (люльки).
Підсаківка, -ки, ж. = підсака.
Спілчливий, -а, -е. Склонный, способный къ дѣйствіямъ въ компаніи, хорошій товарищъ въ общемъ дѣлѣ. Іван чоловік спілчливий; як спілчливі люде, шо добре. а як той соб, а той цабе, то зле.
Удовувати, -вую, -єш, гл. Вдовствовать. Живе вона сама собі, вдовуючи, і хлопчик у неї.
Укалятися, -ляюся, -єшся, гл. Опачкаться.