Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згодити

Зго́ди́ти, -джу, -диш, гл. 1)кого́. Условиться съ кѣмъ, пригласить или нанять кого. «Затѣется въ селѣ свадьба; прежде всего заботятся о томъ, чтобы згодити попа». О. 1862. IX. 52. Згодили якогось москаля з міста за куховара. МВ. (О. 1862. III. 64). 2) Погодить, обождать. Ой, синочку, згоди годиночку, та таки я зберу свою родиночку. Чуб. V. 873. Згодивши днів зо три, прийдемо на роботу. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОДИТИ"
Допомогти́ Cм. допомагати.
Злига́тися, -га́юся, -єшся, гл. Сойтись, связаться. Котл. Ен. III. 57. Він непотрібно злигався з жидівкою. Стор. МПр. 146. Злигався я з діяволом. Шевч. 284.
Капуш, -ша, м. Насѣк. Melophagus ovinus. Вх. Пч. І. 7.
Мерзе́нитися, -нюся, -нишся, гл. Мараться, пакоститься. Чи мені треба мерзенитися? Нащо мені сей клопіт? Н. Вол. у.
Обмазати, -ся. Cм. обмазувати, -ся.
Пасерб, -ба, м. Пасынокъ.
Потривати, -ва́ю, -єш, гл. Погодить, повременить, подождать. Потривайте, я вам ще й не так зроблю. Ком. II. 8. Ось потривай лиш, — я тут брод знаю. ЗОЮР. I. 301.
Присідка, -ки, ж. = поверхниця 2. Вх. Зн. 61. Шух. І. 79.
Червонокрилий, -а, -е. Съ красными крыльями. Желех.
Шерех, -ха, шерешень, шерешінь, -шня, м. Мелкій ледъ на рѣкѣ. Шерешень уже пішов по річці. Екатер. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГОДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.