Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згодити

Зго́ди́ти, -джу, -диш, гл. 1)кого́. Условиться съ кѣмъ, пригласить или нанять кого. «Затѣется въ селѣ свадьба; прежде всего заботятся о томъ, чтобы згодити попа». О. 1862. IX. 52. Згодили якогось москаля з міста за куховара. МВ. (О. 1862. III. 64). 2) Погодить, обождать. Ой, синочку, згоди годиночку, та таки я зберу свою родиночку. Чуб. V. 873. Згодивши днів зо три, прийдемо на роботу. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОДИТИ"
Альсз. = Але́ 1). Ogon. 209.
Відбігатися, -гаюся, -єшся, гл. = видбігати 2.
Гаркебуз, -за, м. Аркебуза, пищаль. Німецькі гаркебузи. К. ЧР. 38, 423.
Дооко́ла нар. Вокругъ. У сине море сонце ясне тоне і своє світло, ніби кров червоне, по всій країні доокола сіє. Федьк.
Мущени́н, -на и мущи́на, -ни, м. Мужчина. Шух. І. 32.
Правець, -вця́, м. Направленіе. Оцьому огудинню правець он куди, а його вітер повернув ба' куди. Волч. у. Найде собі правець вода і сама. Волч. у.
Прибавити, -ся. Cм. прибавляти, -ся.
Пустеля, -лі, ж. Пустыня.
Селедець, -дця, м. = оселедець. Рудч. Ск. II. 172.
Сіменник, -ка, м. Дерево, оставленное при вырубываніи лѣса несрубленнымъ. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГОДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.