Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згодити

Зго́ди́ти, -джу, -диш, гл. 1)кого́. Условиться съ кѣмъ, пригласить или нанять кого. «Затѣется въ селѣ свадьба; прежде всего заботятся о томъ, чтобы згодити попа». О. 1862. IX. 52. Згодили якогось москаля з міста за куховара. МВ. (О. 1862. III. 64). 2) Погодить, обождать. Ой, синочку, згоди годиночку, та таки я зберу свою родиночку. Чуб. V. 873. Згодивши днів зо три, прийдемо на роботу. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОДИТИ"
Горідчик, -ка, м. Ум. отъ город.
Дже́нчик, -ка, м. Насѣк. = Дрік. Мнж. 178.
Зацькува́ти, -кую́, -є́ш, гл.кого́. Затравить кого, натравить на кого (собакъ). Оце колись зацькували були його поповичі собаками, — як же курнув од них, дак ні одна собака і не догнала. О. 1862. II. 25.
Злегчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Освободиться отъ бремени, родить. Я бачив, що вона була важкою, а тепер злегчилася, стала вже порожня. Новомовк. у. ( Залюбовск.).
Мильо́н, -на, м. = милін. Н. Вол. у.
Обдемок, -мка, м. Человѣкъ объѣвшійся, со вспученнымъ животомъ (преимущ. о дѣтяхъ). Харьк.
Перецмокати, -каю, -єш, гл. Перестать чмокать.
Поганюга, -ги, ж. Ув. отъ погань.
Толокувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) землѣ: быть подъ паромъ. Два рази ореться, а третій толокує. Лебед. у. 2) Работать толокою. Г. Барв. 146.  
Чельний, -а, -е. = чільний.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГОДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.