Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згода

Зго́да, -ди, ж. 1) Согласіе; миръ. Пригоди учать згоди. Ном. № 1751. Лучча солом'яна згода, як золота звада. Ном. № 3279. 2) Соглашеніе, примиреніе. Пани, теє зрозумівши, згоду учинили, підкинувшись під Умань, Гонту ізловили. Макс. (1834). 126.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОДА"
Відкудовчити, -чу, -чиш, гл. Поколотить. Опісля насилу люде виволокли з кімнати, так він його відкудовчив.
Знавець, -вця́, гл. Знатокъ. Желех.
Мидза́тий, -а, -е. Съ толстыми отвислыми щеками, мордастый. Мнж. 185.
Поління, -ня, с. Полотье. Конст. у.
Поломно нар. Пламенно. Зорі наче палали, одна зоря поломніш від другої. МВ. ІІІ. 73.
Римарчя, -чяти, с. Дитя шорника.
Роскладувати, -дую, -єш, гл. = роскладати.
Роспоряжати, -ся, гл. = роспоряджати, -ся.
Хаптурувати, -рую, -єш, гл. = хавтурувати. К. ЦН. 298.
Шахта, -ти, ж. Шахта. Шахтарь любить свою темряву шахту. Г. Барв. 28.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГОДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.