Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згода

Зго́да, -ди, ж. 1) Согласіе; миръ. Пригоди учать згоди. Ном. № 1751. Лучча солом'яна згода, як золота звада. Ном. № 3279. 2) Соглашеніе, примиреніе. Пани, теє зрозумівши, згоду учинили, підкинувшись під Умань, Гонту ізловили. Макс. (1834). 126.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОДА"
Ди́нячий, -а, -е. Дынный. Диняче бадилля. Левиц. Пов. 370. Динячі кабачки. Мнж. 170.
Жили́ще, -ща, с. Мѣсто жительства. Ото гайдамаки узяли того багатиря і понесли на своє жилище. Рудч. Ск. II. 147.
Запасльо́нити, -ню, -ниш, гл. Запачкать въ паслін.
Колодюх, -ха, м. Раст. Rubus caesius. Лв. 101. Cм. деринник.
Копки гл. Ѣхать верхомъ. дав же він йому копки! Оттрепалъ его, побилъ.
Паскудство, -ва, с. Мерзость, гадость. Нечисте гніздо всякого паскудства. Левиц. І.
Покористувати, -тую, -єш, гл. = покористуватися. Як вислужив год, хазяїн йому посіяв день проса, щоб він ним покористував. Рудч. Ск. і. 89.
Пороскочувати, -чую, -єш, гл. Раскатить (во множествѣ).
Пошеретувати, -ту́ю, -єш, гл. Передъ помоломъ ободрать шелуху съ зерна.
Тіха, -хи, ж. = утіха. Але той з тої тіхи великої, же їму лісничий дав гроші, прийшов до жінки й каже. Гн. І. 207. Тіч, течі, ж. Въ мельничной шестернѣ: разстояніе между цѣвками. Мик. 481.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГОДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.