Горобе́ць, -бця́, м. 1) Воробей. Веселий як горобець. Води — горобцеві по коліна. 2) Названіе вола цвѣтомъ подобнаго оперенію воробья. 3) Родъ орнамента на писанкахъ. Ум. Горо́бчик, горо́бчичок. Горобчичок манісінький, на ніженьку кривісінький.
Заморга́ти, -га́ю, -єш, гл. Заморгать, зашевелить бровями. Оддай мене за такого, що чорнії уси: він до мене заморгає, а я засміюся.
Знаний, -а, -е. Извѣстный. Добре знані нам речі. Знана на ввесь світ Баба Борець. Не дивиться на знаних і великих, не дивитися на вбогих і багатих.
Мізко́вня, -ні, ж. Черепъ, голова.
Облуплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. облупитися, -плюся, -пишся, гл. Обдираться, ободраться, облупиться, обвалиться. Хати не обмаже: облупиться, обсиплеться.
Позасиджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Засидѣться (о многихъ). Не по своїй волі позасиджувалися (дівчата).
Поматися, -ма́юся, -єшся, гл. Пообѣщать. Помався перше косить, а тепер не йде. Я помаюсь зробити, та добре не знаю, чи добре зроблю. Помалася ходить до мене на досвітки.
Поскривляти, -ля́ю, -єш, гл. Искривить (во множествѣ).
Привал, -лу, м. Выступъ скалы. Сіли собі на привалу, люльки закурили.
Тростиновий, -а, -е. Изъ трости сдѣланный, свойственный трости.
