Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згода

Зго́да, -ди, ж. 1) Согласіе; миръ. Пригоди учать згоди. Ном. № 1751. Лучча солом'яна згода, як золота звада. Ном. № 3279. 2) Соглашеніе, примиреніе. Пани, теє зрозумівши, згоду учинили, підкинувшись під Умань, Гонту ізловили. Макс. (1834). 126.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОДА"
Волосовий, -а, -е. Изъ конскаго волоса. (Сито) зложене з обичайки і дротіного або волосового дна. Шух. І. 146.
Доточи́ти, -ся. Cм. доточувати, -ся.
Невільниця, -ці, ж. Невольница, рабыня. Слухай, пані турчинова, привівем ті невільницю, аж із Польщі робітницю. АД. І. 290.
Переуючити, -чу, -чиш, гл. Перевьючить.  
Подоривати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и дорвати, но во множествѣ.
Пореготати, -чу́, -чеш, гл. Похохотать.
Пригасати, -са́ю, -єш, сов. в. пригаснути, -сну, -неш, гл. Притухать, притухнуть, пригаснуть.
Самітник, -ка, м. Одинокій человѣкъ, человѣкъ, живущій уединенно, отшельникомъ. Він у Київі, яко артист, буде самітником. К. ХП. 18. Самітником, та ще й сумним собі живе. Г. Барв. 477.  
Суконний, -а, -е. = сукняний. ЗОЮР. І. 140.
Тітуся, -сі, ж. ласк. отъ тітка. Ум. тітусенька, тітусечка. Мил. 221.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГОДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.