Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згасати

Згаса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. вга́снути, -ну, -неш, гл. 1) Тухнуть, потухнуть, гаснуть, угаснуть. Цілую нічку свічі не згасали. Чуб. V. 732. Свічечка згасне, батенько засне, то й вийду. Мет. 117. Очі згасли, і всю душу темрява покрила. К. Псал. 92. Дуже помилиться той, хто думатиме, що в українському народові згасло всяке життя. Левиц. І. (Правда, 1868, 416). 2) Исчезать, исчезнуть. У нас на Україні зараз після татар і слід їх згас. Левиц. І. (Правда, 1868, 557). Гості хліба не цурались: вже не стало сала. Пирогів стояла миска, но мов не бувала; згас і борщ. Мкр. Н. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 137.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГАСАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГАСАТИ"
Байдачок, -чка, м. Ум. отъ байдак.
Висолопити Cм. висолоплювати.
Немудрий, -а, -е. 1) Глупый, безтолковый. 2) Немудреный. Привітай же в своїй главі і мою вбогу лепту — думу немудрую. Шевч.
Обмінюватися, -ню́юся, -єшся, сов. в. обмінятися, -ня́юся, -єшся, гл. Обмѣниваться, обмѣняться. Самими писанками було обмінююсь, як христосуюсь із подругами. Г. Барв. 64.
Побентежити, -жу, -жиш, гл. Обезкуражить, смутить (многихъ).
Подобігати, -гаємо, -єте, гл. Добѣжать (о многихъ).
Сачовиця, -ці, ж. Чечевица. Ум. сачови́чка.
Тарапунька, -ки, ж. Раст. Cucurbita Pepo Var Citriformis. ЗЮЗО. І. 120.
Чубик, -ка, м. Ум. отъ чуб.
Швиг меж. Швырь. Як суха земля копати, то тільки швиг, швиг з ями. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГАСАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.