Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згасання

Згаса́ння, -ня, с. Угасаніе. Щог. Сл. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 137.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГАСАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГАСАННЯ"
Бантувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Безпокоить; толкать. Вх. Зн. 1. 2) Уничтожать. Вх. Лем. 389.
Видушити Cм. видушувати.
Здавні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Устарѣть.
Колісчатий, -а, -е. 1) Круглый. Сонце круглобоке як кавун, а не як корж; бо коли б воно було тільки колісчасте, а не опукле, то ми б побачили завжди повний круг. Ком. I. 22. 2) На колесахъ. Колісчата скриня. Левиц. І. 184. 3) Узорный. Запасочка ж моя колісчаста... стрічечки мої блакитнії. Кв. II. 15. Були і в... картацьких плахтах з колісчастими запасками спереду. О. 1862. IX. 62.
Мистю́к, -ка, м. = мистець. Він мистюк зайців стріляти. Лебед. у.
Поблизити, -жу́, -зи́ш, гл. Слишкомъ приблизить. Желех.
Принародно нар. = прилюдно. Александров. у. Прилюдно, принародно бито. Мир. ХРВ. 286.
Ревучий, -а, -е. Ревучій. По колізеї ревучим громом пронеслась і стихла буря. Шевч. 614. Щоб лани широкополі і Дніпро, і кручі були видні, було чути, як реве ревучий. Шевч. 666.
Сміюнець, -нця, м. Ум. отъ сміюн. 2) Зубъ-рѣзецъ.
Тонконіг, -но́га, м. 1) Имѣющій тонкія ноги. Шейк. 2) Названіе растеній: a) Festuca ovina L. ЗЮЗО. І. 123. б) Kolleria cristata Pers. Анн. 183. в) Роа trivialis L. Анн. 261.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГАСАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.